Всі ми різні і в цьому наша сила …

Головним в житті всього людства є дружба народів, згуртованість. Якщо всі будуть дружити, знаходити компроміс, цінувати людське життя, то не буде воєн і міжусобиць — ця думка стала головним лейтмотивом нашого зібрання.

За круглим столом зібралися активні та цілеспрямовані етнічні українці Республіки Молдова, які, не втрачаючи національної самобутності, вписали свої сторінки в культурну спадщину, проявили почуття вдячності і любові до молдавської землі. Їх життя пов’язане з Молдовою, а творчість сприяє зміцненню міжнаціональної толерантності та непорушності перевіреної віками дружби.
За плідну роботу багато з них були удостоєні нагород. Грамоти та дипломи від міністра культури РМ Моніки Бабук, Товариства зв’язків з українцями за межами України «УКРАЇНА — СВІТ«, Товариства української культури Республіки Молдова у зв’язку з 25 — річчям від дня його заснування були вручені багатьом активістам.
Ми, українці, шануємо народ, серед якого живемо, любимо землю, на якій працюємо, знаємо державну мову і поряд з цим докладаємо багато зусиль для того, щоб не померло рідне слово, жила традиція і стверджувалося поняття «українець Молдови».

Реклама
Світлана Алексієвич
ПЕРЕТВОРЮЮЧИ ЗІБРАНІ КРУПИЦІ В МИСТЕЦТВО
Приємною подією ознаменувалася літературна осінь 2015 року. Нобелівська премія з літератури за 2015 рік присуджена білоруської письменниці Світлані Алексієвич з формулюванням «за багатоголосе звучання її прози і увічнення страждання і мужності».

Світлана Алексієвичнародилася 31 травня 1948 року в місті Івано-Франківську (Україна) в сім’ї військовослужбовця. Батько — білорус, мати — українка. Після демобілізації батька з армії сім’я переїхала на його батьківщину — до Білорусі. Там, закінчивши школу, Світлана працювала кореспондентом районної газети в місті Наровля, а в 1967 році стала студенткою факультету журналістики Білоруського державного університету в Мінську.  
Світлана Алексієвич пробувала себе, свій голос в різних жанрах — розповіді, публіцистики, репортажу.
Сама вона позначила одного разу в інтерв’ю так головну ідею своїх книг, свого життя: «Я завжди хочу зрозуміти, скільки людини в людині. І як цю людину в людині захистити? Чим ми можемо її захистити».
Зараз Світлана Алексієвич — класик російськомовної літератури, автор таких книг, як «У війни не жіноче обличчя», «Цинкові хлопчики», «Час секонд хенд», «Останні свідки», «Чорнобильська молитва».
Читачі бібліотеки і колектив працівників вітають автора з міжнародним визнанням її літературної діяльності і присудженням престижної премії, бажають довголіття в житті і в творчості!

Помоги зимующим птицам.
Всем привет! Наступила осень, похолодало.
В нашей библиотеке в теплой атмосфере прошло очередное заседание клуба «Кобзарик», посвященное зимующим птицам. Нам хотелось привлечь внимание ребят к миру зимующих птиц. Библиотекари рассказали, что  в Молдове зимуют синицы, воробьи, сойки, дятлы, снегири, свиристели и многие другие птицы. Зима – трудное для птиц время года: корма под снегом найти нельзя. Голодные птицы страдают от холода. Зимний день короткий, а чтобы выжить, не замёрзнуть, нужно съесть гораздо больше пищи, чем летом. Зима наиболее страшна для птиц, питающихся насекомыми — это синицы или дятлы. Без помощи человека до весны дожить птицам очень сложно.
Кормушку для птиц можно сделать своими руками из чего угодно — коробки, пластиковой бутылки или пакета из-под молока. Они украшают деревья и стены домов и приглашают птиц на обед.
                                                      ПОКОРМИТЕ ПТИЦ                   
Покормите птиц зимой.
Пусть со всех концов
К вам слетятся, как домой,
Стайки на крыльцо.
                                     Не богаты их корма.                                     
Горсть зерна нужна,
Горсть одна —
И не страшна
Будет им зима.
Сколько гибнет их — не счесть,
Видеть тяжело.
А ведь в нашем сердце есть
И для птиц тепло.
Разве можно забывать:
Улететь могли,
А остались зимовать
Заодно с людьми.
Приучите птиц в мороз
К своему окну,
Чтоб без песен не пришлось
Нам встречать весну.

1964
Александр Яшин

Дружба и братство – наибольшее богатство!

В рамках торжественной церемонии открытия Храмового праздника Кишинёва в 2014 году мэр столицы Дорин Киртоакэ сообщил, что города Кишинёв и Черновцы стали побратимами. Соответствующий договор был подписан с мэром Черновцов Алексеем Каспруком прямо на площади Великого Национального Собрания. Город Черновцы стал 15-м в списке городов-побратимов Кишинева. 
Для украинцев, проживающих в Молдове, факт побратимства двух городов означает установление дружественных связей для взаимного ознакомления с жизнью, историей и культурой своей исторической Родины. 
В поездку по городам западной Украины и отправилась в сентябре 2015 года делегация представителей украинской диаспоры Молдовы, состоящая из мастеров народного творчества. Делегацию возглавил председатель украинского общества художников Молдовы „Renaştere” Е.П. Осередчук. Во время поездки по городам Украины художники представляли свои авторские работы (вышивка, плетение, декоративные изделия из кожи), знакомились с культурой и бытом украинского народа, налаживали тесные творческие контакты.
На заседании круглого стола «Дружба и братство – наибольшее богатство», которое прошло в рамках декады „Orașul meu” в библиотеке,  вернувшиеся из поездки  по городам Украины художники, делились своими впечатлениями о Черновцах — городе – побратиме Кишинева, Яремче, Коломые и о других интересных туристических местах западной Украины, обменивались фотографиями, делились впечатлениями и воспоминаниями.