МЭРЦИШОР
С первого марта у нас  начинается весенний праздник МЭРЦИШОР.

Традицию праздновать “Мэрцишор” установили наши далекие предки, которые Новый год отмечали с приходом весны. Во время этого праздника люди дарят друг другу сувениры — мэрцишоры.Это миниатюрное красно-белое украшение в виде всевозможных цветов, колокольчиков, бусинок, человечков, сердечек белого и красного цветов означает переход от зимы к весне. Его прикрепляют к одежде и носят весь март. А в конце месяца снимают и вешают на цветущее дерево. 

По преданию, если при этом загадать желание, то оно сбудется, и весь год будет сопутствовать удача. Наша читательница Габи своими руками изготовила оригинальный мэрцишор.







Мэрцишор для мамы
Вот цветок — он самый редкий,
В знак того, что март пришёл,
Я дарю сегодня маме
Бело-красный мэрцишор.
Мама, ты всегда красива — 
Так всегда здоровой будь,
На груди носить, у сердце,
Мой подарок не забудь.
Я люблю тебя, родная!
Пусть поёт, как бубенец,
Мэрцишор мой по соседству
С самым добрым из сердец.
Юлиан Филип, перевод Н. Сундеева

Завтра уже  весна, скорей делайте мэрцишоры, дарите их близким и друзьям!



Реклама
Я ЛЕПЛЮ ИЗ ПЛАСТИЛИНА

Я леплю из пластилина,

пластилин нежней, чем глина.
Я леплю из пластилина
кукол, клоунов, собак.
                    Новелла Матвеева
Свой досуг в библиотеке дети могут проводить по-разному: читать, рисовать, принимать участие в различных конкурсах и викторинах, разгадывать загадки, заниматься вязанием в клубе «Вязалочка» и всевозможными видами декоративно-художественного творчества в клубе «Кобзарик».
Так, например, очередное занятие в клубе «Кобзарик» было посвящено пластилину.
Лепка из пластилина – традиционный вид изобразительной деятельности, который давно и успешно используется в работе с детьми дошкольного и младшего школьного возраста.
Работа с пластилином таит в себе почти неиссякаемые возможности для наиболее комплексного развития ребят. Этот пластичный материал позволяет не только лепить фигурки, совершенствуя навыки пространственного и наглядно-образного мышления, тренируя глазомер и оттачивая мелкую моторику рук, при помощи пластилина дети с удовольствием рисуют и декорируют многие привычные предметы, развивая творческие задатки, умение гармонично сочетать цвета, работать с объёмной фактурой.   
Темой занятия стала лепка овощей и фруктов. Разогрев в своих руках маленькие кусочки пластилина дети приступили к работе. И через некоторое время на столе появились яблоки, груши, сливы и даже бананы.

                                   НЕЗВИЧАЙНІ ПАМ’ЯТКИ УКРАЇНИ
                                                ЗАКОХАНІ ЛІХТАРІ

14 лютого ми відсвяткували День всіх закоханих. Здається, він прижився на теренах нашої Батьківщини остаточно і безповоротно. Воно й не дивно, адже відчуття, що лежить в основі цього свята ЛЮБОВ, буде жити, поки існує людство. Ми любимо і хочемо бути коханими завжди. Любов завжди є стимулом для художників, поетів, музикантів. Ось і знаменитий український скульптор Володимир Білоконь створив свою кумедну скульптурну композицію «Закохані ліхтарі», напевно, перебуваючи в стані закоханості.

 Композиція, що зображує лавку, на якій сидять мило злиті в обіймах ліхтарі, була встановлена ​​напередодні Дня Святого Валентина в 2009 році. На думку скульптора, в цьому місці почуття закоханих ніколи не згаснуть, а ліхтарі дуже вдало передають тепло, яке присутнє між близькими людьми.


День святого Валентина (День всіх закоханих)

Люди всього світу 14 лютого відзначають День святого Валентина (День всіх закоханих). Вважається, що це свято відзначають уже понад 16 століть. Коріння Дня закоханих йдуть ще в язичницьку культуру, оскільки древні також відзначали свято всіх закоханих на честь богині любові.
Сучасне свято нерозривно пов’язане з ім’ям святого Валентина, якого прийнято вважати покровителем усіх закоханих. Історія свідчить, що християнський священик Валентин приблизно в 269 році таємно благословляв шлюби римських легіонерів з їх коханими, незважаючи на те, що імператор заборонив своїм солдатам одружуватися, вважаючи, що це заважає їм думати про війну. Крім того, священик Валентин завжди намагався помирити закоханих, він допомагав їм писати любовні листи і давав поради легіонерам щодо того, як краще зізнатися в коханні їх дамам серця.
Дізнавшись про відчайдушні вчинки Валентина, імператор засудив його до страти. Перед смертю священик написав лист для дочки тюремника, в яку сам був закоханий. Цей лист дівчина прочитала вже після страти Валентина. Після цього церква канонізувала священика, а в 496 році Папа Римський Геласіус оголосив 14 лютого Днем святого Валентина.
А побачення в бібліотеці — це несподівана зустріч з новими людьми, фото на згадку, яскраві моменти і можливі повороти долі.