Вже не один рік на території України і Молдови проходять фестивалі національних культур наших народів. На фестивалях широко представлені національні звичаї, культура, побут. У свою чергу ми хочемо розповісти трохи про звичай плетіння вінка в українській культурі.
Споконвіку вінок був обов’язковим елементом національного українського жіночого костюму. Для української дівчини він був символом вічного кохання, дівочої честі. Вінок захищав від «лихого ока», від «нечисті», його називали «знахарем душі» — така в ньому сила була, що він оберігав від ран тілесних і душевних. Його треба було берегти, втратити вінок, означало великий сором і біду.
Традиційний український вінок виплітався з дванадцяти квітів і трав — мальва, калина, безсмертник, деревій, незабудка, чорнобривці, барвінок, любисток, волошка, ромашка, мак і хміль, кожен з яких мав своє символічне значення.
Крім квітів, український вінок прикрашали ще й різнокольоровими стрічками. І тут теж були свої певні правила. Люди вірили в силу стрічок, вони оберігали волосся від чужих очей. Довжина стрічок була довільною. Відмірялися вони по довжині дівочої коси і обрізалися трошки нижче, щоб закрити її. Кожен колір мав свій особливий сенс. Впліталися стрічки у вінок в певному порядку:
- найпершу в віночку — посередині, в’яжуть світло-коричневу — символ землі-годувальниці;
- по обидва боки від коричневої вплітають жовті стрічки — символ сонця;
- за ними світло-зелені — символ краси і молодості;
- потім блакитні і сині — символи неба і води, вони дають силу і здоров’я;
- далі в’яжуть жовтогарячу стрічку — символ хліба;
- фіолетову — символ мудрості людини;
- малинову — символ душевності, щирості;
- рожеву — символ достатку;
- вплітали в вінок і білу стрічку, причому кінці її повинні були бути розшиті сріблом і золотом.
На лівому кінці вишивали сонце, а на правому — місяць.
Етнографи налічують понад 70 видів українського вінка. Їх можна розділити на вікові, ритуальні, обрядові та магічні.
УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
У віночку нашім
Різнобарвні квіти —
Символ України
І дарунок літа.
Тож усім на нього
Подивитись любо:
Гілочку зелену
Узяли у дуба,
Квіточку любистку,
Щоб усіх любили,
У барвінку листя,
Аби довго жили.
Чорнобривців квіти,
Щоб чорніли брови,
Кетяги калини —
Для краси й любові.
У вінок вплітають
Колосочки жита,
Щоб могли багато
І в достатку жити.
А в червонім маку,
Що цвіте у полі,
Кров людей, пролита
У боях за волю.
Є ще різні квіти
В нашім ріднім краї,
Їх веселе літо
У вінок вплітає.
Л. Савчук