Творча зустріч з письменницею Ніною Авідон

В бібліотеці пройшла творча зустріч з Ніною Авідон. Це була не просто чергова урочистість “на відзначення”, а швидше відверта поетична і прозова розмова про наше життя. Розмова з повагою, гумором та оптимізмом.

На поважне зібрання в бібліотеку завітали керівники та активісти української громади Молдови, представники Посольства України в Республіці Молдова, шанувальники писемної творчості.

Це було тепле свято однодумців спільного поетичного сприйняття, в якому немає місця поспіху і невідкладності. Гості, немовби, зробили паузу в цьому стрімкому світі, зупиняючись на мить, щоб відчути глибину, гармонію, щирість і відвертість віршів, де є Світ без початку і кінця.

Невтомно працює на ниві літературної творчості письменниця і поет Ніна Авідон – людина творча, наділена різними здібностями і талантами. Її вірші високо оцінені читачами і постійно звучать у стінах нашої бібліотеки. Її фуршети оформлені на високому професійному рівні, а авторські колекції виробів з дорогоцінних каменів періодично представлені на різних заходах.

А першопричиною для зустрічів служать її книги «Азбука самоцвітів» (2012), ”Чудо-райдуга. Для малечі, про малечу” (2013 р.), ”Разве жизнь не сложилась?” (2012 р.), ”Тороплюсь подарить” (2015 р.), ”Листая жизнь” (2017 р.) ”Переклади” (2019 р.), ”Дальний берег детства” (2020 р.). Сьогодні була презентована ще одна чудова книжка “Я расту”, яка, на мою думку, являється еталоном смаку і професіоналізму.

Ми вдячні пані Ніні за поповнення фонду бібліотеки новими книжками.

Міжнародний науковий симпозіум ”Українсько-молдавські етнокультурні зв’язки в синхронії і діахронії”

Щорічно 10 листопада в усьому світі відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development) – свято, засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. В цей день віртуальний простір об’єднав науковців, дипломатів, краєзнавців, громадських діячів з України, Республіки Молдова, Республіки Беларусь, Республіки Башкортостан та інших країн навколо постаті видатного науковця, дослідника, вченого і літератора, етнографа і фольклориста  Костянтина Поповича.

В рамках VI Наукових читань пам’яті академіка К. Ф. Поповича пройшов науковий симпозіум з міжнародною участю ”Українсько-молдавські етнокультурні зв’язкив синхронії і діахронії”.

Організаторами заходу стали: Інститут культурної спадщини Республіки Молдова, Центр етнології, Сектор ”Етнологія українців”, Українська громада ім. Петра Могили мун. Кишинів, а його партнерами: благодійники і установи, котрі через спонсорство, підтримку й співпрацю об’єднали свої зусилля в організації цієї конференції: Посольство України в Республіці Молдова, Примарія мун. Кишинева, Українська громада Республіки Молдова. Натхненниками цих цікавих та незабутніх заходів із року в рік виступають науковці сектору ”Етнологія українців” Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови Катерина Сергіївна та Віктор Григорович Кожухарі.

Всі присутні долучилися до роботи наукового форуму з такими темами доповідей: 30 років від дня заснування сектору ”Етнологія українців” Інституту культурної спадщини; наукова і художня спадщина академіка К. Ф. Поповича в контексті молдовсько / румунсько-українських етнокультурних зв’язків; історичні та етнокультурні процеси молдовсько / румунсько-українського помежів’я в синхронії і діахронії; мова, фольклор, література, проблеми лінгво- і літературодидактики в міжкультурному просторі молдовсько / румунсько-українського помежів’я в минулому і на сучасному етапі.

Програмою читань було передбачено п’ять секційних засідань, у яких було зазначено до 20–ти виступаючих.

Завідуюча бібліотекою імені Лесі Українки міста Кишинів Людмила Барбе виступила з доповіддю «Бібліотека імені Лесі Українки – вимір у 30 років» В своїй презентації вона пройшла разом з бібліотекою її цікавий шлях в 30 років. Згадала як усе починалося, поділилася всім добрим і хорошим, що трапилося і просто пораділа тому, що є.

Вона отримала неабияку насолоду як від доброї організації так і від чудової атмосфери наукового спілкування!

Іван Драч — людина, яка тонко відчувала Україну та її душу

Сьогодні виповнюється 85 років з дня народження одного із найяскравіших поетів з когорти шістдесятників, драматурга, сценариста, політика і громадського діяча Івана Драча.

Фото Руслана Канюки 20.12.11 Гость Дня Иван Драч

Іван Драч народився в 1936 році в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.

Після закінчення в Тетієві середньої школи почав викладати російську мову і літературу в семирічці сусіднього села. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії.

Перший вірш поета з’явилося ще в 1951 році.

У 1958 році він вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка, але його виключили через творчі і політичних поглядів. Драч згодом зумів відновитися, але на заочній формі.

Залишивши навчання, він працював в «Літературній Україні». Дебютував на початку 60-х років, коли «Літературна газета» опублікувала його поему-трагедію «Ніж у сонці».

У 1962 році вийшла перша збірка поета — «Соняшник».

У 1964 році він отримав спеціальність кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після чого працював у сценарній майстерні Київської кіностудії імені Довженка.

В середині 80-х років був обраний до правління Київської організації Спілки письменників України, потім він став головою правління.

В кінці 80-х років поет став першим головою «Народного Руху України», тричі обирався депутатом Верховної Ради.

До цього часу він очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції.

У 2006 році був удостоєний звання Герой України.

На рахунку поета понад 10 збірок, кіноповісті, сценарії..

Помер митець на 81-му році життя, 19 червня 2018 роки після важкої хвороби легень. Це стало непоправною втратою для українського народу, але написані ним слова навіки закарбувалися у пам’яті кожного українця.

Іван Драч був найбільшим революціонером слова з середовища шістдесятників, як його називали, «вічний єретик», поет, який шукав нові масштаби художнього мислення. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Творчість його освітлено активністю «повстанців сонця» — протуберанців серця.

Етнокультурний фестиваль 2021

Щорічно в вересні в Кишиневі в столичному парку імені Штефана чел Марє проходить Республіканський фестиваль етносів «Єдність через різноманітність». Етнокультурний фестиваль — привід дбайливо зберігати національні традиції.

Молдавани, українці, росіяни, гагаузи, болгари, поляки, євреї, роми століттями живуть на благодатній молдавській землі, примножуючи її багатства, збагачуючи національну культуру. Мета цього фестивалю — познайомити всіх бажаючих зі своєю культурою, продемонструвати елементи національних костюмів, красу пісень і танців.

І ще один дивовижний факт: в цьому фестивалі щорічно беруть участь бібліотеки української, російської, болгарської, гагаузької, єврейської, польської літератури і культури. Вони організовують книжкові виставки, які дають можливість поринути в чудовий і прекрасний світ рідної мови.

Колективи художньої самодіяльності представляють на фестивалі танці і пісні національних меншин Молдови. Гумором і фарбами притягують увагу ярмарки народної творчості. В етнічних подвір’ях відвідувачі з задоволенням пробують національні страви етносів, які проживають на території Молдови. Представники громад готують для гостей фестивалю традиційні страви — голубці, вареники і плацинди. Скуштувавши частування, можна поспілкуватися і спільні заходи обговорити!

Тільки в різноманітті можна прийти до діалогу, керуючись головним почуттям — любов’ю до своєї сонячної Батьківщини — Молдови!

Співпраця з громадськими організаціями сприяє залученню в бібліотеку нових читачів і пропаганді українських національних і культурних традицій серед населення міста Кишинів.

Ми пишаємося тим, що культура, традиції і звичаї українців живуть в Молдові, тісно переплітаючись з культурою молдавського народу. Ми проти етнічної пасивності. Всі наші заходи спрямовані на інтеграцію українців краю в культурне життя держави.

Але в цьому році в зв’язку  з критичнним становищем по причині розповсюдження короновірусу це свято відбулося в бібліотеках міста, бо було заборонено проведення будь-яких розважальних і культурних масових заходів в парках.

Наша бібліотека української літератури і культури імені Лесі Українки, філія Муніципальної Бібліотеки “Б.П. Хашдеу” знайомила всіх відвідувачів з українськими національними та культурними традиціями. На протязі всього дня 29 вересня в бібліотеці звучала українська музика.

Постери та книжкові «Українці в літературі та культурі Молдови» («Ucrainenii în literatura şi cultura Moldovei»); «Голос української душі» («Vocea sufletului ucrainean”) (до 150 — річчя від дня народження Лесі Українки); «Бібліотеці імені Лесі Українки — 30 років!» («Biblioteca «Lesia Ukrainka» — 30 ani!») містять елементи національної символіки, мотивів культури і писемності українців.

2021 рік для нашої бібліотеки ювілейний. У лютому виповнилося 30 років з дня її заснування. Цій темі присвячені відеопрезентації: «Бібліотека» Леся Українка «: вимір в 30 років», » Бібліотека та громада: спільна праця – спільне майбутнє «, які прийшлись до вподоби всім, хто їх переглянув. Наші читачі приєдналися до міжнародного онлайн-флешмобу під хештегом # GlobalLesyaUkrainka2021 читанням віршів Лесі Українки. Цей флешмоб присвячений 150-річчю від дня народження письменниці. Відеозаписи цих прочитань ми презентували в мережі Інтернет.

Ми прожили з нашими читачами ще один прекрасний день, який дав можливість поринути в дивовижний світ українських традицій і подарував неперевершені емоції та яскраві фарби.