Бережи українське – носи вишиванку!

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Отже, в 2022 році День вишиванки відзначаємо 19 травня. У цей день прийнято одягати вишиванку і в такому вигляді відправитися у звичних справах.

Одягнути вишиванку — це не лише привід показати красу свого вишитого строю, але й можливість на повні легені сказати: “Я українець/українка — це моя історія та культура, і я нею пишаюсь!”

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Люди вдягаючи вишиванку, підкреслюють те, що ми є нація. Нація вільна, нація незалежна, нація, яка має право на гідне життя. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладьхрестикнизьмереженнябігунець,плетіння тощо). Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Притому українські вишиванки мають один спільний для всіх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві. 

Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

Першим українським телеведучим, який з’явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.

Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.

Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть «викарбовують» у вигляді татуювання.

Одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були! Вражаймо світ красою і розмаїттям українських вишиванок!

Видатні українці всіх часів. Леся Українка — письменниця, що стала символом України

25 лютого – 146 років від дня народження Лесі Українки

Її називають перлиною української літератури, її працями зачитуються не лише на Батьківщині, а й за її межами, її ліричні твори, наповнені духом свободи та оповиті ароматами ніжності, були неодноразово екранізовані найвідомішими режисерами. Лариса Косач, Лариса Квітка, Леся Українка — велична постать поезії та прози, доля якої й досі розбурхує свідомість читачів. Леся Українка – геніальна особистість, яка залишила в історії української літератури колосальний слід. Її біографію вивчають у кожному навчальному закладі, про неї говорять і пишуть.

1871 рік став неймовірно видатним для всієї української літератури — саме тоді, у Новгород-Волинському у родині Косачів з’явилася донька Лариса, яка пізніше проголосить себе Лесею, яку пізніше Іван Франко назве одним із наймужніших поетів України. Хоча характером Леся більше нагадувала батька, письменницький талант до дівчинки перейшов, все ж таки, по материнській лінії, адже і її мати Олена Пчілка, і дядько Михайло Драгоманов славилися дуже популярними авторами, вели активну літературну діяльність і успішно друкувалися у всіляких виданнях.

У дитинстві Лесю можна було назвати дитиною-індиго. Вона володіла неймовірними розумовими здібностями. Вже в 4 роки вміла читати, в 6 років – чудово вишивала, а в 9 років з-під її пера вийшов перший вірш. Вона досконало володіла шістьма мовами: українською, російською, італійською, французькою, польською та німецькою. Крім цього, вона чудово грала на фортепіано.

У 1882 році Косачі перебираються в село Колодяжне, що мальовничо розкинулося біля Ковеля. Неймовірного виду краєвиди у поєднанні з місцевою народною творчістю зробили свою справу — саме це місце дало перший поштовх до написання знаменитої Лісової пісні.

До десяти років Леся була звичайною дитиною і розвивалася, як усі діти — грала, бігала по двору, іноді сідала за фортепіано, багато читала, не гидувала і домашньою роботою, із задоволенням допомагаючи матері. Проте незабаром у родині Касачів станеться страшне горе… 6 січня 1883 року дівчинка вирушить на річку подивитися, як святять воду, і відморозить собі ніжки. Оніміла кінцівка стане точкою відліку всіх тих тяжких захворювань, з якими зіткнулася на своєму життєвому шляху велика поетеса — аж до туберкульозу, який і стане причиною її раптової смерті.

Незважаючи на слабке здоров’я, дівчина багато пише, хоча болі, які переслідують її, дещо ускладнювали робочий процес. Її сильний дух, надзвичайна любов до життя, що червоною ниткою проходять через усі твори Українки, не давали дівчині опустити руки. Вона жила досить щасливим життям — вона була улюблена, шанована і шанована багатьма, а особливо — своїм дорогим чоловіком Климентом Квіткою, з яким Леся повінчалася 1907 року. Скільки років Леся Українка жила на цьому світі, стільки років вона дарувала людям непередавані емоції, які навивалися прочитанням її віршованих мотивів. Особливою популярністю у сучасників та послідовників користуватиметься, звичайно ж, легендарна драма-феєрія “Лісова пісня”, екранізована Віктором Івченком у 1961, Аллою Грачовою у 1967, а також Юрієм Іллєнком у 1980.

Вона пішла з життя у 1913 році у віці 42 років. Але навіть сьогодні, понад сотню років, Леся Українка залишається величною фігурою світового мистецтва.

Міжнародний день рідної мови

21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі, вимагаючи визнати її однією з державних мов країни. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови.

Рішенням про впровадження Дня рідної мови ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи, адже близько половин із 6000 розмовних мов світу нині загрожує зникнення. Також організація певна, що це є важливим кроком до визнання необхідності захистити різноманіття культур і зберігати повагу до мови як показника культури.

Рідна мова є важливим елементом культурної та національної свідомості людини. Вона не просто засіб спілкування, а історія народу, його світогляд. Вона є найсильнішим інструментом збереження і розвитку нашого матеріального й духовного спадку.

Цікаві факти про українську мову:

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної родини. Вчені запевняють, що за лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім — російська (62%).

Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може пишатися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями. 

Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один із яких – кличний.

Українська мова багата на синоніми та зменшувальні форми. Найбільша кількість слів в ній розпочинається на літеру ”П”, а найменш уживаною є буква ”Ф”.

Про українську мову можна говорити безкінечно. Століттями гнана і переслідувана все ж існувала вона в піснях і думках, казках і переказах, гострилася і виточувалася в переказах і прислів’ях. Понад те, українська мова – одна із найбільш вокальних та милозвучних у світі, вона є однією із найдавніших на нашому континенті й має чимало говірок.

Вітаємо вас, дорогі друзі, з Міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!