Міжнародний науковий симпозіум ”Українсько-молдавські етнокультурні зв’язки в синхронії і діахронії”

Щорічно 10 листопада в усьому світі відзначають Всесвітній день науки в ім’я миру та розвитку (World Science Day for Peace and Development) – свято, засноване у 2001 році під егідою ЮНЕСКО. В цей день віртуальний простір об’єднав науковців, дипломатів, краєзнавців, громадських діячів з України, Республіки Молдова, Республіки Беларусь, Республіки Башкортостан та інших країн навколо постаті видатного науковця, дослідника, вченого і літератора, етнографа і фольклориста  Костянтина Поповича.

В рамках VI Наукових читань пам’яті академіка К. Ф. Поповича пройшов науковий симпозіум з міжнародною участю ”Українсько-молдавські етнокультурні зв’язкив синхронії і діахронії”.

Організаторами заходу стали: Інститут культурної спадщини Республіки Молдова, Центр етнології, Сектор ”Етнологія українців”, Українська громада ім. Петра Могили мун. Кишинів, а його партнерами: благодійники і установи, котрі через спонсорство, підтримку й співпрацю об’єднали свої зусилля в організації цієї конференції: Посольство України в Республіці Молдова, Примарія мун. Кишинева, Українська громада Республіки Молдова. Натхненниками цих цікавих та незабутніх заходів із року в рік виступають науковці сектору ”Етнологія українців” Інституту культурної спадщини Академії наук Молдови Катерина Сергіївна та Віктор Григорович Кожухарі.

Всі присутні долучилися до роботи наукового форуму з такими темами доповідей: 30 років від дня заснування сектору ”Етнологія українців” Інституту культурної спадщини; наукова і художня спадщина академіка К. Ф. Поповича в контексті молдовсько / румунсько-українських етнокультурних зв’язків; історичні та етнокультурні процеси молдовсько / румунсько-українського помежів’я в синхронії і діахронії; мова, фольклор, література, проблеми лінгво- і літературодидактики в міжкультурному просторі молдовсько / румунсько-українського помежів’я в минулому і на сучасному етапі.

Програмою читань було передбачено п’ять секційних засідань, у яких було зазначено до 20–ти виступаючих.

Завідуюча бібліотекою імені Лесі Українки міста Кишинів Людмила Барбе виступила з доповіддю «Бібліотека імені Лесі Українки – вимір у 30 років» В своїй презентації вона пройшла разом з бібліотекою її цікавий шлях в 30 років. Згадала як усе починалося, поділилася всім добрим і хорошим, що трапилося і просто пораділа тому, що є.

Вона отримала неабияку насолоду як від доброї організації так і від чудової атмосфери наукового спілкування!

Іван Драч — людина, яка тонко відчувала Україну та її душу

Сьогодні виповнюється 85 років з дня народження одного із найяскравіших поетів з когорти шістдесятників, драматурга, сценариста, політика і громадського діяча Івана Драча.

Фото Руслана Канюки 20.12.11 Гость Дня Иван Драч

Іван Драч народився в 1936 році в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.

Після закінчення в Тетієві середньої школи почав викладати російську мову і літературу в семирічці сусіднього села. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії.

Перший вірш поета з’явилося ще в 1951 році.

У 1958 році він вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка, але його виключили через творчі і політичних поглядів. Драч згодом зумів відновитися, але на заочній формі.

Залишивши навчання, він працював в «Літературній Україні». Дебютував на початку 60-х років, коли «Літературна газета» опублікувала його поему-трагедію «Ніж у сонці».

У 1962 році вийшла перша збірка поета — «Соняшник».

У 1964 році він отримав спеціальність кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після чого працював у сценарній майстерні Київської кіностудії імені Довженка.

В середині 80-х років був обраний до правління Київської організації Спілки письменників України, потім він став головою правління.

В кінці 80-х років поет став першим головою «Народного Руху України», тричі обирався депутатом Верховної Ради.

До цього часу він очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції.

У 2006 році був удостоєний звання Герой України.

На рахунку поета понад 10 збірок, кіноповісті, сценарії..

Помер митець на 81-му році життя, 19 червня 2018 роки після важкої хвороби легень. Це стало непоправною втратою для українського народу, але написані ним слова навіки закарбувалися у пам’яті кожного українця.

Іван Драч був найбільшим революціонером слова з середовища шістдесятників, як його називали, «вічний єретик», поет, який шукав нові масштаби художнього мислення. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Творчість його освітлено активністю «повстанців сонця» — протуберанців серця.

Етнокультурний фестиваль 2021

Щорічно в вересні в Кишиневі в столичному парку імені Штефана чел Марє проходить Республіканський фестиваль етносів «Єдність через різноманітність». Етнокультурний фестиваль — привід дбайливо зберігати національні традиції.

Молдавани, українці, росіяни, гагаузи, болгари, поляки, євреї, роми століттями живуть на благодатній молдавській землі, примножуючи її багатства, збагачуючи національну культуру. Мета цього фестивалю — познайомити всіх бажаючих зі своєю культурою, продемонструвати елементи національних костюмів, красу пісень і танців.

І ще один дивовижний факт: в цьому фестивалі щорічно беруть участь бібліотеки української, російської, болгарської, гагаузької, єврейської, польської літератури і культури. Вони організовують книжкові виставки, які дають можливість поринути в чудовий і прекрасний світ рідної мови.

Колективи художньої самодіяльності представляють на фестивалі танці і пісні національних меншин Молдови. Гумором і фарбами притягують увагу ярмарки народної творчості. В етнічних подвір’ях відвідувачі з задоволенням пробують національні страви етносів, які проживають на території Молдови. Представники громад готують для гостей фестивалю традиційні страви — голубці, вареники і плацинди. Скуштувавши частування, можна поспілкуватися і спільні заходи обговорити!

Тільки в різноманітті можна прийти до діалогу, керуючись головним почуттям — любов’ю до своєї сонячної Батьківщини — Молдови!

Співпраця з громадськими організаціями сприяє залученню в бібліотеку нових читачів і пропаганді українських національних і культурних традицій серед населення міста Кишинів.

Ми пишаємося тим, що культура, традиції і звичаї українців живуть в Молдові, тісно переплітаючись з культурою молдавського народу. Ми проти етнічної пасивності. Всі наші заходи спрямовані на інтеграцію українців краю в культурне життя держави.

Але в цьому році в зв’язку  з критичнним становищем по причині розповсюдження короновірусу це свято відбулося в бібліотеках міста, бо було заборонено проведення будь-яких розважальних і культурних масових заходів в парках.

Наша бібліотека української літератури і культури імені Лесі Українки, філія Муніципальної Бібліотеки “Б.П. Хашдеу” знайомила всіх відвідувачів з українськими національними та культурними традиціями. На протязі всього дня 29 вересня в бібліотеці звучала українська музика.

Постери та книжкові «Українці в літературі та культурі Молдови» («Ucrainenii în literatura şi cultura Moldovei»); «Голос української душі» («Vocea sufletului ucrainean”) (до 150 — річчя від дня народження Лесі Українки); «Бібліотеці імені Лесі Українки — 30 років!» («Biblioteca «Lesia Ukrainka» — 30 ani!») містять елементи національної символіки, мотивів культури і писемності українців.

2021 рік для нашої бібліотеки ювілейний. У лютому виповнилося 30 років з дня її заснування. Цій темі присвячені відеопрезентації: «Бібліотека» Леся Українка «: вимір в 30 років», » Бібліотека та громада: спільна праця – спільне майбутнє «, які прийшлись до вподоби всім, хто їх переглянув. Наші читачі приєдналися до міжнародного онлайн-флешмобу під хештегом # GlobalLesyaUkrainka2021 читанням віршів Лесі Українки. Цей флешмоб присвячений 150-річчю від дня народження письменниці. Відеозаписи цих прочитань ми презентували в мережі Інтернет.

Ми прожили з нашими читачами ще один прекрасний день, який дав можливість поринути в дивовижний світ українських традицій і подарував неперевершені емоції та яскраві фарби.