Женщины творят историю

«Женщины творят историю, хотя история запоминает лишь имена мужчин» Генрих Гейне

В преддверии праздника восьмого марта мы хотим подарить нашим читателям (а особенно конечно читательницам) вот такую выставку с рекомендуемой литературой, книги о женщинах великих и простых, книги о женщинах, написанные ими самими:

“Евпраксия“ Павло Загребельный, этот писатель многим знаком по роману “Роксолана”, но оказывается его перу принадлежит еще один исторический роман про сильную женщину, добившуюся небывалого для тех времен. Евпраксия – внучка Ярослава Мудрого, в двенадцатилетнем возрасте была отдана в жены немецкому маркграфу. Затем судьба распорядилась так, что она стала королевой Священной Римской империи. К сожалению трон и слава не принесли этой женщине ничего кроме страданий. Но в итоге справедливость восторжествовала, только вот какой ценой…Читайте и все узнаете сами!

Р.Хаггард “Клеопатра”, вот уже две с лишним тысячи лет не утихают страсти вокруг знаменитой царицы, которая стала одной из одиозных фигур истории. Еще античные классики упоминали о ней в своих произведениях, позже ее образ воспели такие поэты как Шекспир и Пушкин. На сегодняшний день фигуре этой исторической личности посвящено множество литературных произведений и фильмов. Представляем вашему вниманию роман Р.Хаггарда “Клеопатра”.

Агата Кристи “Автобиография”. Всем известно, что эту женщину принято считать королевой детективного жанра, но мало кто знает об этой ее книге. Поверьте, история жизни автора не менее увлекательна чем все остальные ее книги.

“Последние свидетели” Светлана Алексиевич –белорусская писательница, журналистка, сценарист документальных фильмов. Первый белорусский и шестой русскоязычный лауреат Нобелевской премии по литературе. В нашем фонде имеется несколько книг этого автора.

“Время колоть лед” Чулпан Хаматова и Катерина Гордеева, актриса и журналистка. Их объединяет дружба, фонд “Подари жизнь” и вот эта самая книга.

Эти и многие другие книги, о женских судьбах (и не только) вы можете взять в нашей библиотеке.

Ion Creangă — bunicul sfătos din Humulești

În această zi dedicată scriitorului Ion Creangă am mers în ospeție la cei mai micuți cititori cu cele mai frumoase povești. 1 martie aduce cel mai de preț mărțișor, s-au împlinit 186 de ani de la nașterea lui Ion Creangă. Scriitorul fiind un mare clasic al literaturii române s-a născut  la 1 martie 1837 la  Humulești, judeţul   Neamţului  şi a  decedat  la 31 decembrie 1889 la Iași , din părinții români: Ștefan al lui Petre Ciubotariul din Humulești și soția sa Smaranda. Creangă a mai avut încă șapte frați și surori: Zahei, Maria, Ecaterina, Ileana, Teodor, Vasile și Petre. Recunoscut datorită măiestriei basmelor, poveștilor și povestirilor sale, Ion Creangă este considerat a fi unul dintre clasicii literaturii române mai ales datorită operei sale autobiografice Amintiri din copilărie. Data nașterii lui Creangă este incertă. El însuși afirmă în Fragment de biografie că s-ar fi născut la 1 martie 1837. O altă variantă o reprezintă data de 10 iunie 1839, conform unei mitrici de nou-născuți din Humulești. Tinerețea lui Creangă este bine cunoscută publicului larg prin prisma operei sale capitale Amintiri din copilărie.

În 1871 apare în Columna lui Traian articolul Misiunea preotului la sate, semnat de preotul Ion Creangă. Publică un manual de citire intitulat “Învățătorul copiilor” , unde inserează trei povestiri: Acul și barosul , Prostia omenească și Inul și cămeșa.

În această perioadă îl cunoaște pe Mihai Eminescu, atunci revizor școlar la Iași și Vaslui. Creangă a preţuit foarte mult prietenia sa cu Eminescu . La îndemnul lui Eminescu frecventează societatea Junimea, unde citește din scrierile sale. În cadrul revistei  Convorbiri  literare publică “Soacra cu trei nurori “și “Capra cu 3 iezi”. Între 1875 și 1883, la îndemnul poetului, scrie cele mai importante opere ale sale. La 1878 , pentru activitatea sa didactica, este decorat cu ordinul Bene-merenti. Publică basmul “Ivan Turbincă”. Cîţiva ani mai tîrziu a fost bolnav de epilepsie și a suferit foarte mult la aflarea bolii și apoi a decesului lui Eminescu, și al Veronicăi Micle. Ion Creangă călătorește la Slănicul Moldovei pentru a-și îngriji sănătatea,îl vizitează pe Mihai Eminescu la Mănăstirea Neamțului. Umorul lui Creangă este însuşi umorul vieţii, al acestui  fenomen , în care durerea şi bucuria, răul şi binele, prostia şi inteligenţa, umbra şi lumina se îmbrăţişează alternativ, ca s-o exprime în toata realitatea. La 31 decembrie 1889 se stinge din viață în urma unui atac cerebral. Ion Creangă este înmormîntat la 2 ianuarie 1890 la cimitirul Eternitatea din Iași. Opera lui Creanga este realizata cu ajutorul naratiunii si dialogului care incanta sufletul omului la orice vârstă, dar mai cu seamă, pe cel al copilului. Ea este o creatie artistica si proiectează  ruralitatea  materiei in imaginea literară, coexistând in acelaşi timp in ficţiune si in realitate. În poveştile si povestirile sale sunt satirizate cu lirism şi umor moravurile si lacunele fiinţei umane: lenea, prostia, lacomia, credulitatea si multe altele.Povestile lui Creanga incep cu formula obisnuita a basmului popular: a fost odata… si se incheie la fel: am incalicat pe o sa si v-am spus povestea asa…Personajele  sale provin si din randul animalelor ca in “Capra cu trei iezi” si “Punguta cu doi bani”. In aceste situaţii deliciul si hazul este dat de isteţimea animalelor care, in plan simbolic, gândesc, vorbesc, acţionează şi mai ales, simuleazâ  ca şi oamenii. Ion Creangă  este şi va rămâne expresia monumentală a naturii umane in ipostaza ei istorică ce se numeşte poporul român, sau, mai simplu, e poporul român însuşi într-un moment de genială  expansiune. Alături de Eminescu, Caragiale și Coșbuc, Creangă a devenit stâlp de temelie al literaturii românești. Ion Creangă poate fi numit cu ușurință un scriitor care oferă o educație atât morală , cât și estetică. Talentul înnăscut al naratorului este talentul cu care a fost înzestrat de la natură permițând multor generații să se bucure de momente de fericire.

Шість цікавих книжок для дітей українською мовою

 Кир Булычёв, Сто років тому вперед

До книжки ввійшли три повісті відомого радянського фантаста, лауреата Державної премії, що зажили неабиякої популярності серед юних читачів. Героїня цих повістей — жвава, допитлива дівчинка Аліса, яка всім цікавиться і в усе по-доброму втручається.Книжка є продовженням “Дівчинки з Землі”, що вийшла у “Веселці” 1987 року. За повістю “Сто років тому вперед” знято багатосерійний телефільм “Гостя з майбутнього”, який напевно бачили мільйони дітей. «Сто лет тому вперёд» — фантастическая повесть Кира Булычёва из цикла об Алисе Селезнёвой для детей среднего школьного возраста, выпущенная в 1978 году. Повесть была весьма популярна, однако особенно известной она стала после выхода на телеэкраны в 1985 году её экранизации — пятисерийного телефильма «Гостья из будущего». В самых первых изданиях повести псевдоним её автора Игоря Можейко был написан как «Кирилл Булычёв», а не «Кир Булычёв». Оригинальным иллюстратором книги стал известный советский художник-иллюстратор Евгений Мигунов. Сама повесть была неоднократно переиздана как при жизни автора, так и в первые годы после его смерти[1]. Наиболее употребительными альтернативными названиями были «Алиса в прошлом», «Девочка из будущего» и название самого фильма «Гостья из будущего».

 Леся Українка, Лісова пісня

Прекрасний предковічний ліс на Волині приховує безліч таємниць і загадок. Тут замешкують дивовижні міфічні істоти, які плекають свій багатогранний, красивий, сповнений пристрастей і карколомних подій світ. Він прихований від людей, за винятком тих, хто володіє магією справжнього мистецтва. Мавка закохалась у Митця, бо спів його сопілки долинув у її зачарований світ. І все навколо змінилося… Драма-феєрія Лесі Українки — красива історія з глибинним сенсом, що вражає, закохує і спонукає задуматися про направду вартісні речі.

 100 казок, Іван Малкович

Перший том збірки українських народних казок, що вийшов друком у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Велика, якісно проілюстрована книга – це просто знахідка для дітей. Відомі казки зібрано в одній книзі: Івасик-Телесик, Курочка Ряба, Кирило Кожум’яка та багато інших. 100 казок – це 100 вечорів читання казочки на ніч вашій малечі, а якщо у вас будуть усі 3 томи збірки – то це щастя потроюється. Діти із цікавістю слухатимуть або читатимуть захопливі казкові історії, а що може бути краще спільно проведеного часу із малечею за читанням казочок.

Олег Ольжич — Рудько

Олег Ольжич (1907-1944) , автор багатьох оповiдань та вiршiв. ,,Рудько,, — лише малесенька часточка його творчоi спадщини. А писати Олег Олександрович Кандиба ( таке справжне ймення письменника) почав ще в ранньому вiцi. Першим поцiновувачем вiршiв та прози Ольжича був його батько  видатний украiнський лiрик Олександр Олесь. В сiмi хлопчика називали Лелекою,Бобом. Тож i перший друкований твiр Олега Кандиби пiдписаний псевдонiмом О.Лелека.I називався той перший твiр, як ти же , мабуть здогадався,,Рудько,, або ,,Життэпис одного пiвня,,. Батько про творчий доробок свого сина писав так: ,,я не помилюся, коли скажу , що вiн маэ всi данi для того , щоб стати i поэтом , i белетристом …,, Пiзнiше Олег прибрав собi псевдонiм Ольжича, пiд яким ще замолоду став автором трьох поетичних збiрок. Отож юний друже уважно вчитайся в оповiдання ,, Рудько,, ,яке перейняте духом неспокою любовю до всього живого на землi.

 Іван Андрусяк, Кабан дикий — хвіст великий

У цій книжці ви знову зустрінетеся з героями повісті Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка», які полюбилися не лише багатьом юним читачам, а й навіть їхнім батькам. Екскурсія осіннім лісом – захоплююча штука, особливо якщо її веде сама Чакалка… Утім, не радійте передчасно, бо на весь клас чекає тут страшна небезпека! Колишні Чакалчині приятелі, Бабай і його страшидла, задумали ВЕЛИКУ ПОМСТУ!!! І хтозна, чим би все закінчилось, якби не кмітлива Стефа, безстрашний зайчик Куслапко та їхні нові лісові друзі… Розділ перший, у якому наші герої п’ють найсмачніший у світі чай, а ми тим часом дізнаємося про те, чому татові не  можна читати буквар…

 Зірка Мензатюк, Катрусині скарби

Книжка відомої української письменниці знайомить юних читачів iз традиційним народним мистецтвом України. Катрусині батьки — знані мистецтвознавці, старша сестра — вже допитлива школярка. Пригоди Катрусі — це сучасні історії про давні народні надбання, які захоплено сприймаються дітьми.