Мультикультурна віртуальна подорож: Україна-Молдова

2023 рік оголошено Роком української культури в Республіці Молдова. У цьому контексті в рамках проекту „Мультикультурна віртуальна подорож: Україна-Молдова” в Національній дитячій бібліотеці ім. Іона Крянге міста Кишинів відбулася онлайн-конференція. Учасниками Проекту стали Національна бібліотека для дітей „Іон Крянгe”, Національна бібліотека України для дітей та Бібліотека ім. Лесі Українки, філія кишинівської Муніципальної Бібліотеки ім. Б. П. Хашдеу. Темами віртуальної зустрічі дітей-читачів з Молдови та України були: Молдова: „Mерцишор: традиції, звичаї та легенди”; Україна: „Український вінок: краса і традиції плетіння”.

Євгенія Бежан, генеральний директор Національної дитячої бібліотеки ім. Іона Крянге, модератор заходу, привітала учасників та представила команду з Кишинева: Лоліту Канєєву, керівника відділу, Тамару Кройтору, в.о. заступника директора, Родіку Гангуру, головного бібліотекаря відділу „Медіатека” Національної Дитячої Бібліотеки ім. Іона Крянге, Людмилу Барбе, завідувачку бібліотеки ім. Лесі Українки філії кишинівської Муніципальної Бібліотекиім. Б. П. Хашдеу.

Учні 4 класу гімназії ім. Миколи Х. Костіна (директор Анжела Борш) під керівництвом вчителя Інги Тофан інсценували „Легенду про мерцишор” та про звичаї і легенди, пов’язані з цим святом (представили текст легенди румунською мовою). Учні: Ілля Грохоліський, Крістіна Могалдя, Олександра Лісак з 7 „А” класу Теоретичного ліцею ім. Михайла Коцюбинського під керівництвом Любові Незалізової представили авторський текст українською мовою.

Ведуча в м. Києві Анастасія Фролкова, провідний бібліотекар відділу мистецтв Національної бібліотеки України для дітей, привітала учасників та представила команду з Києва (учнів 3-го класу середньої загальноосвітньої школи № 163 імені М. Кірпоноса та їх класного керівника Лілію Западинську; учнів 2-го класу середньої загальноосвітньої школи № 163 ім. М. Кірпоноса, класний керівник Юлія Квашко, генерального директора НБУ для дітей Аллу Гордієнко, заступника генерального директора НБУ для дітей Тетяну Шамаріну).

Із вітальним словом до учасників з Молдови звернулася Алла Гордієнко, генеральний директор Національної дитячої бібліотеки України для дітей.

Вистава, яку показали українські діти, мала відповідну сценографію — імпровізована селянська хата-музей.

Обидві команди задавали один одному запитання про традиційні страви, улюблених письменників тощо.

Це був емоційний місток дружби, який дав можливість всім учасникам познайомитися з унікальними аспектами культури наших народів.

Українські діячі в Молдові

В рамках програми «Кишинівське співтовариство» ми розповідаємо молодим читачам про ті яскраві особистості українських письменників і художників, артистів і музикантів, священиків і педагогів, які, не втрачаючи національної самобутності, вписали свої сторінки в культурну спадщину, проявили почуття подяки і любові до молдавській землі. Їх життя пов’язане з Молдовою, а творчість сприяє зміцненню міжнаціональної толерантності та непорушності перевіреної століттями дружби. Особливо цікаві читачам розповіді про тих видатних діячів, чиї імена носять українські школи та ліцеї міста Кишинева.

Іменем Петру Мовіле (Петра Могили) — сина господаря Молдавії та Валахії, політичного, церковного і культурного діяча України 17 століття, митрополита Київського і Галицького названий теоретичний ліцей “Петру Мовіле” з російською мовою навчання. Він створений на базі середньої школи № 72 в 1999 році.

Ім’я письменника Михайла Коцюбинського, який перебував в Бессарабії з 1892 по 1895 року і залишив після себе так званий «Бессарабський цикл» яскравих талановитих творів, носить ліцей імені Михайла Михайловича Коцюбинського. Він створений рішенням уряду РМ в 1992 році на базі середньої школи № 15.

Іменем письменника і педагога Івана Нечуй-Левицького, який з 1875 по 1885 рік викладав у першій чоловічій гімназії Кишинева названо російсько-український ліцей ім. І.Нечуй-Левицького (колишня середня школа №18).

Ми, бібліотекарі, переконані, що проведення цікавих заходів запалює у душах молоді вогник любові до рідної мови. Саме тут вони відчувають себе частинкою народу, який має право на гідне існування.

Памяти Пушкина…

10 февраля 1837 года не стало великого русского поэта Александра Сергеевича Пушкина. Ему было всего 37 лет. Несмотря на короткий жизненный путь, Александр Сергеевич оставил после себя богатейшее литературное наследие для детей и взрослых.  Сегодня произведения А. С. Пушкина переведены на все основные языки мира.

С раннего детства сказки читают мамы своим малышам, ведь дети любят сказки! В сказках А. С. Пушкина всегда побеждает добро и торжествует справедливость, а также можно встретиться с удивительными сказочными героями, с чудесами и волшебством! «Сказка о рыбаке и рыбке», «Сказка о мёртвой царевне и семи богатырях», «Сказка о царе Салтане», «Сказка о золотом петушке», «Сказка о попе и о работнике его Балде», «У лукоморья дуб зелёный» — они все написаны простым и понятным языком. Мы тут же можем вспомнить сказочных героев – Золотого петушка, Царевну-лягушку, Шамаханскую девицу, Кота учёного, Руслана, Черномора, Иван-царевича, Царевну Лебедь, Золотую рыбку и др. А какое волшебство происходит в этих сказках – говорящее зеркальце, живая волна, ребенок растёт не по дням, а по часам, белочка грызёт золотые орешки и вынимает изумруды, птица-лебедь превращается в царевну и т.д.

Мы чуть-чуть коснулись темы сказок, но у Пушкина есть проза, драматические произведения, поэмы, переводы и стихотворения.
По всем сказкам Александра Сергеевича Пушкина созданы мультфильмы, многие произведения экранизированы, по ним ставились оперы и спектакли.

Приглашаем читателей в путешествие по произведениям Александра Сергеевича Пушкина.
Контактный телефон – 022 29 52 77.