День матері – найзворушливіше свято у світі

День матері називають святом вічності. Це свято зворушливе, адже більшість із нас з перших днів свого життя і до самої смерті несе образ всерозуміючої матері, яка завжди розуміє, прощає та самовіддано любить, незважаючи ні на що.

У багатьох країнах світу відзначають День матері 13 травня. В Україні — цей день відзначається в другу неділю травня відповідно до Указу Президента України від 10 травня 1999 року № 489/99. В 2023 році День матері в Україні припадає на 14 травня.

У День матері діти показують повагу та любов до матері, пишуть на її честь вірші, дарують подарунки та квіти. Також у цей день люди, які рано втратили матерів, приходять з квітами та свічками на їхні могили.

Цього дня хочеться подякувати всім мамам на планеті за найкращий подарунок — життя! Дорогі наші мами, вітаємо вас з Днем матері та бажаємо душевних сил, життєвої мудрості, ангельського терпіння, жіночого щастя, взаємної любові та домашнього затишку. Дякую вам, рідні, за те тепло, ніжність, ласку та турботу, які ви так щиро нам віддаєте. Бажаємо вам, наші дорогі, завжди і скрізь почуватися потрібними та коханими.

Історія свята така: у 1907 році молода американка Анна Джервіс з Філадельфії виступила з ініціативою вшановування матерів у пам’ять про свою матір, яка передчасно померла. Анна писала листи до державних установ, законодавчих органів, видатних осіб із пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. Вона запропонувала це вшанування символізувати кольорами квітів. У кого матір була жива – у цей день мав приколоти до одягу рожеву квітку, а в кого мати померла – білу.

Її старання увінчалися успіхом — в 1910 році штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. У 1928 році вперше День матері відсвяткував Союз українок Канади, а в 1929 році свято прийшло до Галичини. Організатором торжеств була Олена Кисилівська, редактор тижневика “Жіноча доля”. Також 1929 «Союз українок» зініціював впровадження цього свята на Тернопільщині. Товариства «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», «Сокіл» та ін. організовували концерти, конференції, фестини по всій Галичині. У 1939 році свято заборонила радянська влада.

З 1990 року завдяки зусиллям громадських організацій, зокрема Союзу українок, свято Матері повернулось в Україну.

Святкування Дня матері в Україні введене в 1999 році указом президента. Відзначається свято кожної другої неділі травня.

Різні країни дотримуються різних традицій святкування Дня матері, мають різні дати, навіть місяці, та наміри у всіх однакові – віддати данину матері.

В Австралії й США існує одна цікава традиція. У це свято прийнято носити на одязі квіточку гвоздики. Причому колір гвоздики має важливе значення. Червона квітка говорить про те, що мати жива, а біла — що мами вже немає в живих. В Австрії в ресторанах з’являються спеціальні страви до Дня матері.

В Італії традиційним презентом, який підносять діти своїм мамам, є солодощі.

А от у Канаді існує звичай готувати для мами сніданок і приносити його в ліжко, даруючи квіти і невеликі символічні подарунки. Також матері і бабусі звільняються у цей день від традиційного обов’язку мити посуд — це з задоволенням роблять за них діти і онуки.

У Франції святкують цей день в останню неділю травня. Традиційно матері отримують від дітей торт, який схожий на букет квітів. Завершується святкування традиційним сімейним обідом.

У Великобританії цього дня існує традиція пекти мигдальний торт.

День Матері в Мексиці має фіксовану дату і відзначається 10 травня кожного року. У цей день в церкві проходять спеціальні меси. Після яких роздають «тамалес» і «atole» (страви з кукурудзяного борошна та начинки, що готують в кукурудзяному листі) — традиційну їжу для всіх матерів. Традиція дарувати подарунки з цієї нагоди вікова. Діти старшого віку купують дорогі подарунки для своїх матерів, у той час як молодші готують якісь вироби своїми руками, підписують вітальні листівки.

В Японії День матері святкують у другу неділю травня. Місцеві жителі дарують жінкам в цей день гвоздики. І, хоча японці завжди славились не найпривітнішим ставленням до жінок, вони розуміють, що центральною фігурою традиційної сім’ї завжди була, є і буде жінка.

Та найбільше, напевно, люблять це свято жителі турецького міста АфйонБашмакчі — вони святкують його 52 рази на рік, кожної п’ятниці. Ця традиція виникла не випадково. Раніше дівчата, що вже вийшли заміж і пішли з рідного дому, кожної п’ятниці відвідували своїх матерів. Звичай зберігся й до сьогодні. Всі заклади у цей день закриті, окрім магазинів, які радо вітають жінок. 

А от у Таїланді День матері відзначають 12 серпня, як день народження Її Величності королеви Сирикит, і разом з ним народ поринає в пишні урочистості. Оскільки королева також вважається матір’ю всіх тайців, цей день святкується і як «День Матері». В цей день ранок в Таїланді починається з роздачі милостині монахам, а діти вклоняються перед матір’ю, щоб висловити їй свою любов і вдячність. Вони обдаровують її білими квітами жасмину і гірляндами, в свою чергу мати благословляє своїх дітей. У цей день білі квіти жасмину є звичайним явищем в Таїланді, бо вони є символом материнської любові.

День Матері в Іспанії відзначають взагалі 8 грудня. І має воно скоріше релігійне значення, бо пов’язане із вшануванням Матері Марії. Щоб зробити цей день особливим для матерів, діти купують цукерки і квіти.

Як бачимо, різні країни дотримуються різних традицій святкування Дня матері, мають різні дати, навіть місяці, та наміри у всіх однакові – віддати данину матері.

Творча зустріч з письменницею Ніною Авідон

В бібліотеці пройшла творча зустріч з Ніною Авідон. Це була не просто чергова урочистість “на відзначення”, а швидше відверта поетична і прозова розмова про наше життя. Розмова з повагою, гумором та оптимізмом.

На поважне зібрання в бібліотеку завітали керівники та активісти української громади Молдови, представники Посольства України в Республіці Молдова, шанувальники писемної творчості.

Це було тепле свято однодумців спільного поетичного сприйняття, в якому немає місця поспіху і невідкладності. Гості, немовби, зробили паузу в цьому стрімкому світі, зупиняючись на мить, щоб відчути глибину, гармонію, щирість і відвертість віршів, де є Світ без початку і кінця.

Невтомно працює на ниві літературної творчості письменниця і поет Ніна Авідон – людина творча, наділена різними здібностями і талантами. Її вірші високо оцінені читачами і постійно звучать у стінах нашої бібліотеки. Її фуршети оформлені на високому професійному рівні, а авторські колекції виробів з дорогоцінних каменів періодично представлені на різних заходах.

А першопричиною для зустрічів служать її книги «Азбука самоцвітів» (2012), ”Чудо-райдуга. Для малечі, про малечу” (2013 р.), ”Разве жизнь не сложилась?” (2012 р.), ”Тороплюсь подарить” (2015 р.), ”Листая жизнь” (2017 р.) ”Переклади” (2019 р.), ”Дальний берег детства” (2020 р.). Сьогодні була презентована ще одна чудова книжка “Я расту”, яка, на мою думку, являється еталоном смаку і професіоналізму.

Ми вдячні пані Ніні за поповнення фонду бібліотеки новими книжками.

Етнокультурний фестиваль 2021

Щорічно в вересні в Кишиневі в столичному парку імені Штефана чел Марє проходить Республіканський фестиваль етносів «Єдність через різноманітність». Етнокультурний фестиваль — привід дбайливо зберігати національні традиції.

Молдавани, українці, росіяни, гагаузи, болгари, поляки, євреї, роми століттями живуть на благодатній молдавській землі, примножуючи її багатства, збагачуючи національну культуру. Мета цього фестивалю — познайомити всіх бажаючих зі своєю культурою, продемонструвати елементи національних костюмів, красу пісень і танців.

І ще один дивовижний факт: в цьому фестивалі щорічно беруть участь бібліотеки української, російської, болгарської, гагаузької, єврейської, польської літератури і культури. Вони організовують книжкові виставки, які дають можливість поринути в чудовий і прекрасний світ рідної мови.

Колективи художньої самодіяльності представляють на фестивалі танці і пісні національних меншин Молдови. Гумором і фарбами притягують увагу ярмарки народної творчості. В етнічних подвір’ях відвідувачі з задоволенням пробують національні страви етносів, які проживають на території Молдови. Представники громад готують для гостей фестивалю традиційні страви — голубці, вареники і плацинди. Скуштувавши частування, можна поспілкуватися і спільні заходи обговорити!

Тільки в різноманітті можна прийти до діалогу, керуючись головним почуттям — любов’ю до своєї сонячної Батьківщини — Молдови!

Співпраця з громадськими організаціями сприяє залученню в бібліотеку нових читачів і пропаганді українських національних і культурних традицій серед населення міста Кишинів.

Ми пишаємося тим, що культура, традиції і звичаї українців живуть в Молдові, тісно переплітаючись з культурою молдавського народу. Ми проти етнічної пасивності. Всі наші заходи спрямовані на інтеграцію українців краю в культурне життя держави.

Але в цьому році в зв’язку  з критичнним становищем по причині розповсюдження короновірусу це свято відбулося в бібліотеках міста, бо було заборонено проведення будь-яких розважальних і культурних масових заходів в парках.

Наша бібліотека української літератури і культури імені Лесі Українки, філія Муніципальної Бібліотеки “Б.П. Хашдеу” знайомила всіх відвідувачів з українськими національними та культурними традиціями. На протязі всього дня 29 вересня в бібліотеці звучала українська музика.

Постери та книжкові «Українці в літературі та культурі Молдови» («Ucrainenii în literatura şi cultura Moldovei»); «Голос української душі» («Vocea sufletului ucrainean”) (до 150 — річчя від дня народження Лесі Українки); «Бібліотеці імені Лесі Українки — 30 років!» («Biblioteca «Lesia Ukrainka» — 30 ani!») містять елементи національної символіки, мотивів культури і писемності українців.

2021 рік для нашої бібліотеки ювілейний. У лютому виповнилося 30 років з дня її заснування. Цій темі присвячені відеопрезентації: «Бібліотека» Леся Українка «: вимір в 30 років», » Бібліотека та громада: спільна праця – спільне майбутнє «, які прийшлись до вподоби всім, хто їх переглянув. Наші читачі приєдналися до міжнародного онлайн-флешмобу під хештегом # GlobalLesyaUkrainka2021 читанням віршів Лесі Українки. Цей флешмоб присвячений 150-річчю від дня народження письменниці. Відеозаписи цих прочитань ми презентували в мережі Інтернет.

Ми прожили з нашими читачами ще один прекрасний день, який дав можливість поринути в дивовижний світ українських традицій і подарував неперевершені емоції та яскраві фарби.