Украинские имена — Галина Роговая

1

Знакомьтесь — председатель общества «Просвіта» имени Т. Г. Шевченко, доктор философии Галина Николаевна Роговая родилась и выросла в городе Горском Луганской области. Закончив школу молодая Галина переехал в Кишинев, где и осталась на всю жизнь. Она поступила в Кишинёвский государственный университет (сейчас это Молдавский государственный университет) на отделение русского языка и литературы. В дальнейшем Галина Николаев закончила аспирантуру Института философии, социологии и права Академии наук РМ, защитила диссертацию и получила степень доктор философии. С годами научная деятельность привела Галину Николаевну к украиноведению — науке о формировании и развитии украинского этноса и нации, языка, менталитета, культуры, а также жизни украинской диаспоры за рубежом. Роговая Г. Н. является автором книги стихов «Присутність», книги для детей «Дарунки Святого Миколая», равно как и многочисленных стихотворений и научных статей в журналах и сборниках. С 1993 по 2018 годы Галина Николаевна была автором и ведущей телевизионной программы «Свитанок» телерадиокомпании «Молдова-1». Она размещала материалы о нашей библиотеке в своих передачах, тем самым пропагандируя продвижение чтения украинской литературы. За активное участие в общественной работе и культурной жизни украинцев Молдовы Г. Н. Роговая Заслуженный работник культуры Украины, награждена медалью «Meritul Civic», орденом княгини Ольги III степени и другими почетными званиями.
Хотим пожелать Галине Николаевне долгих лет, здоровья и новых творческих свершений!

Реклама

Приглашаем на выставку картин

Сегодня, 6 марта, в 16:00 в библиотеке им. Леси Украинки состоится открытие выставки картин профессиональных художников Благотворительного фонда «Renastere – Возрождение» в Республике Молдова. Выставка приурочена к 205 годовщине со дня рождения великого украинского поэта и художника Тараса Григорьевича Шевченко. Родился Тарас Шевченко 9 марта 1814 года в Киевской губернии, в семье крепостного крестьянина.  Грамоте его учил сельский дьячок.  В 14 лет Шевченко попал в услужение к помещику Энгельгардту, который заметил  способности мальчика к рисованию и послал его на обучение к художнику В.Ширяеву. В последствии Шевченко был выкуплен у Энгельгардта и принят в Академию художеств. Учился старательно, много читал, изучал искусство, освоил мастерство рисунка и живописи. Хорошо знал творчество украинских и русских писателей. В 1840 году в Петербурге был опубликован первый украинский сборник стихов Шевченко – «Кобзарь». На протяжении всей жизни он написал множество прекрасных стихотворений, поэм и повестей. Исследователи наследия «Кобзаря» подчеркивают, что поэтических произведений Шевченко до нас дошло около 240, а художественных – почти 1200.
DSCN6801
Среди картин, представленных на выставке, портрет Шевченко, полотна по мотивам творчества поэта, изображения украинского национального колорита и характерные особенности украинцев как национального этноса.
Приглашаем посетить выставку картин в нашей библиотеке.
т. 022 29 52 77

 

З Днем народження!

Национальная библиотека Украины имени Ярослава Мудрого 3 марта празднует свой очередной день рождения. По распоряжению царского правительства Российской империи 3 марта 1866 года была создана Киевская русская публичная библиотека. Известные общественные деятели киевского дворянства и купечества выступили её основателями: сахарозаводчик и меценат, граф А. Бобрински, книготорговцы В. Г. Барщевский и С. И. Литов, бывший киевский гражданский губернатор И.И. Фундуклей, известный помещик-украинофил        Г. П. Галаган, купцы И. М. Бродский, М. И. Горовиц, Ф. П. Либби и др. Библиотека носит имя Великого князя киевского Ярослава Мудрого в связи с тем, что князь Ярослав сам читал книги — по тем временам это было чуть не чудом учености. Более того, он желал, чтобы грамотность распространялась, и духовенству было велено обучать детей.
Национальная библиотека Украины имени Ярослава Мудрого — это самое крупное библиотечное учреждение на территории Киева. В ее стенах собраны десятки тысяч экземпляров книг, журналов и газет, изданных на протяжении нескольких столетий. Здесь можно найти популярную, научно-публицистическую, профильную и развлекательную литературу, изданную на различных языках стран Европы и Азии.
Поздравляем коллег с праздником!

День пам’яті жертв голодомору

День пам’яті жертв голодомору — пам’ятний день в Україні, приходиться на четверту суботу листопада. Відзначається він згідно з наказом експрезидента Л. Кучми з 1998 року. Пам’ятна церемонія в українській столиці проходить в Національному музеї у «Меморіалу жертв голодомору». Щорічно о 16.00 там проводиться акція «Запали свічку», під час якої всі бажаючі запалюють свічки і несуть їх до пам’ятника жертвам. На згадку про трагедію розроблена емблема поминальних заходів.

222
У цей пам’ятний день в багатьох містах України проходять траурні заходи і церемонії у меморіальних комплексів, передбачено проведення тематичних наукових, інформаційних і культурно-мистецьких заходів, виставок і презентацій, документів, фото- і відеоматеріалів. У храмах проходять поминальні панахиди. Изображение 323
Для проведення тематичної виставки в бібліотеці ім. Лесі Українки Посольство України в Молдові надало фотоматеріал, Изображение 321

в якому наочно і документально відображено весь жах голодомору 1932 — 1933 років в Україні. Читачі можуть ознайомитися з виставкою, а додаткову інформацію отримати з наявної в бібліотеці літератури.Изображение 322

 

Нехай процвітає і зміцнюється українсько — молдовська дружба!

В 2016 році до нашоі бібліотеки завітав почесний гость, родич укрїнського письменника Тараса Шевченка по брату Йосипу, Микола Лисенко. Саме він створив дерево роду нащадків Тараса Шевченка, яке налічує 1310 імен. Детальна схема надрукована на папері розміром 4,5 на 1,6 метрів.

Наші читачі Алла та Сергій Ступіни підтримують зв’язок з паном Миколою. Нещодавно вони передали йому інформацію про святкуванню дня української писемності та мови у бібліотеці імені Лесі Українки. На що наш спільний український друг відповів: “Дуже хорошу справу ви виконуєте по збереженню нашої рідної мови. Передавайте вітання і найкращі побажання нашим знайомим, родині Кожухарів, співробітникам бібліотеки Л. Українки та Євгену Павловичу Осередчуку. 
Нещодавно відбулися урочистості в с. Шевченковому, присв’ячені відкриттю пам’ятної дошки біля «Тарасової калини», під якою в дитинстві знаходив собі прихисток малий Тарас. Понад 200 років кущі калини були безхазяйні тому, що ростуть за 40 м від межі земель Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Співробітників заповідника ця калина зовсім не цікавила. На протязі багатьох років я звертався до обласних чиновників з проханням взяти цю калину під охорону держави. В липні 2018 року рішенням Черкаської обласної ради «Тарасова калина» занесена до природно-заповідного фонду – фактично це новий туристичний об’єкт на мапі України. Нащадки роду Т.Г. Шевченка своїм коштом придбали пам’ятну дошку і встановили її біля історичної та ботанічної пам’ятки природи. Я щиро вдячний всім односельчанам, родичам, які долучилися до цієї важливої справи. 22-09-2018-групаЩиро дякую за номери художньої самодіяльності учням та вчителям НВК та Шевченківської школи-інтернату. Окрема подяка Володимиру Мурзі, звукооператору за чітку роботу по озвучуванню дійства. Особливо хочу подякувати Євгенію Петрову, голові благодійного фонду «Розвиток батьківщини Тараса Шевченка», який подбав про облаштування місцини біля заповідних кущів, встановивши біля калини дубовий місток через річку Івасів Струмок та лави для відвідувачів. Надсилаю вам фото учасників заходу та нащадків роду Т.Г.Шевченка, які приймали участь у цьому дійстві. З повагою – Микола Лисенко”.

Лунай, величне наше слово!

Усі ми пам’ятаємо і дбаємо про те багатство, яке є у кожного із нас. А багатство це – наша рідна мова, найближча до серця мова нашого народу – українська. Вона – цілюще джерело, яке напоює спраглих і живить коріння нашого народу. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.DSCN6578

9 листопада в День української писемності і мови в бібліотеці імені Лесі Українки в літературному клубі “Сопілка Молдови” відбулася зустріч з людьми, які взяли на себе місію зберігати в іншомовній країні свою рідну мову з її літературними та діалектними гілочками. На цій зустрічі за круглим столом читачі наголосили: ‘’Мова моїх предків згаснути не повинна!’’

В цей день до бібліотеки завітали всі ті, кому не байдужа українська культура, книга: представники Посольства України в Республіці Молдова, голова Української громади Республіки Молдова Микола Олійник, 1– й секретарь Посольства Украіни в РМ Наталя Журбенко, голова Товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка в Молдові Галина Рогова, Жіночої громади українок РМ Валентина Морару, Благодійного фонду професійних художників, майстрів української народноі творчості, художніх ремесел і промислів ”Renaştere – Відродження’’ Євген Осередчук, директор дитячої недільної школи при ліцеї імені М.Коцюбинського Ганна Омельченко, письменники і поети.

Лейтмотивом виступів всіх присутніх була теза — ми  закохані як в свою історичну Батьківщину — Україну, так і в Молдову — край, який став нам рідним, ми повинні володіти румунською мовою,та й свою рідну – українську мову забувати не повинні.

Людмила Барбе, завідуюча бібліотекою ім. Л.Українки розповіла про цікаві заходи, які постійно проходять в бібліотеці, а саме: поетичні зустрічі, літературно — музичні вечори, українські вечорниці та презентації нових книжок.DSCN6569

Вона наголосила, що ці заходи сприяють популяризації творів класичних та сучасних письменників і поетів, а також  формують національну самосвідомість кожного українця.

А учні ліцеїв ім. І.Нечуй — Левицького, Петру Мовіле, М.Коцюбинського, школи ім.Т.Шевченка з задоволенням беруть участь у інтелектуальних вікторинах, конкурсах з українського народознавства, турнірах знавців української мови. Зустріч з бібліотекарями, які будять фантазію і розвивають творче мислення, пропонуючи дітям цікаві заходи, завжди бажана і довгоочікувана.

А ми, бібліотекарі, переконані, що проведення цікавих заходів запалює у душах молоді вогник любові до рідної мови. Саме тут вони відчувають себе частинкою народу, який має право на гідне існування.

Фестиваль — символ консолідації та співпраці

16 вересня 2018 року в кишинівському парку ім. Штефана чел Маре відбувся Республіканський етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманітність» за участю керівництва країни, послів, акредитованих в Молдові, і етнокультурних організацій, акредитованих при Бюро міжетнічних відносин і міської Ради муніципія Кишинева.
За багаторічною традицією свято розпочалося о 9:30 з покладання квітів до пам’ятника Штефану чел Маре, а о 10.00 відбулося його офіційне відкриття. В цей день всі алеї парку стали майданчиком для демонстрації самобутності всіх етносів, проживаючих в країні: молдован, росіян, українців, білорусів, гагаузів, болгар, ромів, євреїв, поляків і багатьох інших національностей, чиє духовне багатство становить єдину культурну скарбницю Молдови.
Українська діаспора щорічно бере активну участь у фестивалі, знайомлячи жителів і гостей столиці з фольклорною творчістю, літературою українських

2222

авторів, предметами декоративно-прикладного мистецтва,  живописом, виробами ручної роботи заслужених майстрів культури. 1111

Особливий інтерес завжди викликають страви української національної кухні.
У цьому році фестиваль проводиться вже 17 рік. Він давно став символом міжетнічного співробітництва, взаєморозуміння та консолідації суспільства в нашій країні.

УКРАЇНА В МОЄМУ СЕРЦІ

Для більшості українців, які проживають в Молдові, цей край став воістину рідною домівкою. Однак, чим для кожного з них є історична Батьківщина — Україна? Чому такий щемливий смуток в серці викликають ліричні українські мелодії? Чому на очі навертаються сльози, коли бачиш на екрані телевізора зруйновані війною будинки, знедолені обличчя біженців? Не просто відповісти на ці питання. Мабуть, нитки, що зв’язують тебе з твоїм минулим і минулим твоїх предків такі сильні, що не дають спокою твоєму серцю, не дають байдуже ставитися до того, що там відбувається.

Изображение 006-1
Багато років в Кишиневі мешкають Лозинська Світлана Іванівна і Осередчук Євген Павлович. Кожен з них вносить свій внесок в збереження української культури . Дві талановиті людини, два лідери, про яких не раз ми писали на сторінках нашого блогу. Крім міцної дружби та всіх загальнолюдських якостей їх об’єднує велика любов до України, яка так чудово відображена в піснях Степана Гіги. Творчість цього виконавця полюбилася нашим читачам. Изображение 001

Особливо дорога їм пісня «Яворина», яку вони із задоволенням слухають, приходячи в бібліотеку, і рекомендують всім любителям українського пісенного мистецтва. Ми приєднуємося до наших читачів і пропонуємо насолодитися цією чудовою мелодією і проникливими словами пісні «Яворина».

images 999

Діалог у форматі діаспори

Правильно спланована робота — запорука успішного розвитку діаспори.
На чергове засідання круглого столу для вирішення нагальних питань зібралися представники організаційного комітету української діаспори Молдови.Изображение 006
В ході засідання обговорено концепцію подальшого розвитку українських громадських організацій, вирішувалися юридичні питання: правильності складання документів, подача їх у зверхні органи влади Молдови та інші.
Були порушені питання розвитку літературної діяльності, зокрема, проблеми видавництва і редагування літературних творів авторів. Учасники обговорили можливості інформаційної підтримки авторів з боку літературного співтовариства в Україні, залучення спонсорів для фінансування видання літературних творів українською мовою. На засіданні круглого столу було наголошено на важливості збереження і подальшого розвитку української мови серед представників діаспори. Изображение 008-0

       Бажаємо організаційному комітету діаспори успішної роботи!

Ми разом 25 років!

Українська громада Республіки Молдова відрізняється від інших своєю чисельністю (550 тис.). За статистикою кожен сьомий громадянин Молдови — українець. Українці Молдови, які об’єдналися 25 років тому в Українську Громаду Республики Молдова (голова — Олійник Микола Костянтинович), ведуть плідну роботу в галузі культури, освіти, літератури і мистецтва. Результатом цієї діяльності став Республіканський форум з нагоди 25-річчя заснування Української Громади, який був проведений в Національній фiлармонії імені Сергія Лункевичa.DSCN5488
В роботі форуму взяли участь представники Парламенту, Уряду РМ, Посольства України в РМ, керівніки та активісти Громади, других етнокультурних організацій обох берегів Молдови, діячі культури, мистецтва, ЗМІ.
Бібліотека імені Лесі Українки міста Кишинева оформила два постера «Українська Громада Республики Молдова» і «Українці в літературі и культурі Республики Молдова». На них відображена активна діяльность етнічних українців Республіки Молдова — політиків, науковців, педагогів, художників, письменників, артистів в фотографіях.DSCN5483
Також активісти Громади, викладачі української мови та літератури були нагороджені державними відзнаками, почесними грамотами, дипломами.
Глядачі дякували щирими оплесками за чудовий концерт, який став справжнім св’ятом музики для публіки.DSCN5511