День пам’яті жертв голодомору

День пам’яті жертв голодомору — пам’ятний день в Україні, приходиться на четверту суботу листопада. Відзначається він згідно з наказом експрезидента Л. Кучми з 1998 року. Пам’ятна церемонія в українській столиці проходить в Національному музеї у «Меморіалу жертв голодомору». Щорічно о 16.00 там проводиться акція «Запали свічку», під час якої всі бажаючі запалюють свічки і несуть їх до пам’ятника жертвам. На згадку про трагедію розроблена емблема поминальних заходів.

222
У цей пам’ятний день в багатьох містах України проходять траурні заходи і церемонії у меморіальних комплексів, передбачено проведення тематичних наукових, інформаційних і культурно-мистецьких заходів, виставок і презентацій, документів, фото- і відеоматеріалів. У храмах проходять поминальні панахиди. Изображение 323
Для проведення тематичної виставки в бібліотеці ім. Лесі Українки Посольство України в Молдові надало фотоматеріал, Изображение 321

в якому наочно і документально відображено весь жах голодомору 1932 — 1933 років в Україні. Читачі можуть ознайомитися з виставкою, а додаткову інформацію отримати з наявної в бібліотеці літератури.Изображение 322

 

Реклама

Нехай процвітає і зміцнюється українсько — молдовська дружба!

В 2016 році до нашоі бібліотеки завітав почесний гость, родич укрїнського письменника Тараса Шевченка по брату Йосипу, Микола Лисенко. Саме він створив дерево роду нащадків Тараса Шевченка, яке налічує 1310 імен. Детальна схема надрукована на папері розміром 4,5 на 1,6 метрів.

Наші читачі Алла та Сергій Ступіни підтримують зв’язок з паном Миколою. Нещодавно вони передали йому інформацію про святкуванню дня української писемності та мови у бібліотеці імені Лесі Українки. На що наш спільний український друг відповів: “Дуже хорошу справу ви виконуєте по збереженню нашої рідної мови. Передавайте вітання і найкращі побажання нашим знайомим, родині Кожухарів, співробітникам бібліотеки Л. Українки та Євгену Павловичу Осередчуку. 
Нещодавно відбулися урочистості в с. Шевченковому, присв’ячені відкриттю пам’ятної дошки біля «Тарасової калини», під якою в дитинстві знаходив собі прихисток малий Тарас. Понад 200 років кущі калини були безхазяйні тому, що ростуть за 40 м від межі земель Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». Співробітників заповідника ця калина зовсім не цікавила. На протязі багатьох років я звертався до обласних чиновників з проханням взяти цю калину під охорону держави. В липні 2018 року рішенням Черкаської обласної ради «Тарасова калина» занесена до природно-заповідного фонду – фактично це новий туристичний об’єкт на мапі України. Нащадки роду Т.Г. Шевченка своїм коштом придбали пам’ятну дошку і встановили її біля історичної та ботанічної пам’ятки природи. Я щиро вдячний всім односельчанам, родичам, які долучилися до цієї важливої справи. 22-09-2018-групаЩиро дякую за номери художньої самодіяльності учням та вчителям НВК та Шевченківської школи-інтернату. Окрема подяка Володимиру Мурзі, звукооператору за чітку роботу по озвучуванню дійства. Особливо хочу подякувати Євгенію Петрову, голові благодійного фонду «Розвиток батьківщини Тараса Шевченка», який подбав про облаштування місцини біля заповідних кущів, встановивши біля калини дубовий місток через річку Івасів Струмок та лави для відвідувачів. Надсилаю вам фото учасників заходу та нащадків роду Т.Г.Шевченка, які приймали участь у цьому дійстві. З повагою – Микола Лисенко”.

Лунай, величне наше слово!

Усі ми пам’ятаємо і дбаємо про те багатство, яке є у кожного із нас. А багатство це – наша рідна мова, найближча до серця мова нашого народу – українська. Вона – цілюще джерело, яке напоює спраглих і живить коріння нашого народу. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.DSCN6578

9 листопада в День української писемності і мови в бібліотеці імені Лесі Українки в літературному клубі “Сопілка Молдови” відбулася зустріч з людьми, які взяли на себе місію зберігати в іншомовній країні свою рідну мову з її літературними та діалектними гілочками. На цій зустрічі за круглим столом читачі наголосили: ‘’Мова моїх предків згаснути не повинна!’’

В цей день до бібліотеки завітали всі ті, кому не байдужа українська культура, книга: представники Посольства України в Республіці Молдова, голова Української громади Республіки Молдова Микола Олійник, 1– й секретарь Посольства Украіни в РМ Наталя Журбенко, голова Товариства “Просвіта” імені Т. Шевченка в Молдові Галина Рогова, Жіночої громади українок РМ Валентина Морару, Благодійного фонду професійних художників, майстрів української народноі творчості, художніх ремесел і промислів ”Renaştere – Відродження’’ Євген Осередчук, директор дитячої недільної школи при ліцеї імені М.Коцюбинського Ганна Омельченко, письменники і поети.

Лейтмотивом виступів всіх присутніх була теза — ми  закохані як в свою історичну Батьківщину — Україну, так і в Молдову — край, який став нам рідним, ми повинні володіти румунською мовою,та й свою рідну – українську мову забувати не повинні.

Людмила Барбе, завідуюча бібліотекою ім. Л.Українки розповіла про цікаві заходи, які постійно проходять в бібліотеці, а саме: поетичні зустрічі, літературно — музичні вечори, українські вечорниці та презентації нових книжок.DSCN6569

Вона наголосила, що ці заходи сприяють популяризації творів класичних та сучасних письменників і поетів, а також  формують національну самосвідомість кожного українця.

А учні ліцеїв ім. І.Нечуй — Левицького, Петру Мовіле, М.Коцюбинського, школи ім.Т.Шевченка з задоволенням беруть участь у інтелектуальних вікторинах, конкурсах з українського народознавства, турнірах знавців української мови. Зустріч з бібліотекарями, які будять фантазію і розвивають творче мислення, пропонуючи дітям цікаві заходи, завжди бажана і довгоочікувана.

А ми, бібліотекарі, переконані, що проведення цікавих заходів запалює у душах молоді вогник любові до рідної мови. Саме тут вони відчувають себе частинкою народу, який має право на гідне існування.

Фестиваль — символ консолідації та співпраці

16 вересня 2018 року в кишинівському парку ім. Штефана чел Маре відбувся Республіканський етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманітність» за участю керівництва країни, послів, акредитованих в Молдові, і етнокультурних організацій, акредитованих при Бюро міжетнічних відносин і міської Ради муніципія Кишинева.
За багаторічною традицією свято розпочалося о 9:30 з покладання квітів до пам’ятника Штефану чел Маре, а о 10.00 відбулося його офіційне відкриття. В цей день всі алеї парку стали майданчиком для демонстрації самобутності всіх етносів, проживаючих в країні: молдован, росіян, українців, білорусів, гагаузів, болгар, ромів, євреїв, поляків і багатьох інших національностей, чиє духовне багатство становить єдину культурну скарбницю Молдови.
Українська діаспора щорічно бере активну участь у фестивалі, знайомлячи жителів і гостей столиці з фольклорною творчістю, літературою українських

2222

авторів, предметами декоративно-прикладного мистецтва,  живописом, виробами ручної роботи заслужених майстрів культури. 1111

Особливий інтерес завжди викликають страви української національної кухні.
У цьому році фестиваль проводиться вже 17 рік. Він давно став символом міжетнічного співробітництва, взаєморозуміння та консолідації суспільства в нашій країні.

УКРАЇНА В МОЄМУ СЕРЦІ

Для більшості українців, які проживають в Молдові, цей край став воістину рідною домівкою. Однак, чим для кожного з них є історична Батьківщина — Україна? Чому такий щемливий смуток в серці викликають ліричні українські мелодії? Чому на очі навертаються сльози, коли бачиш на екрані телевізора зруйновані війною будинки, знедолені обличчя біженців? Не просто відповісти на ці питання. Мабуть, нитки, що зв’язують тебе з твоїм минулим і минулим твоїх предків такі сильні, що не дають спокою твоєму серцю, не дають байдуже ставитися до того, що там відбувається.

Изображение 006-1
Багато років в Кишиневі мешкають Лозинська Світлана Іванівна і Осередчук Євген Павлович. Кожен з них вносить свій внесок в збереження української культури . Дві талановиті людини, два лідери, про яких не раз ми писали на сторінках нашого блогу. Крім міцної дружби та всіх загальнолюдських якостей їх об’єднує велика любов до України, яка так чудово відображена в піснях Степана Гіги. Творчість цього виконавця полюбилася нашим читачам. Изображение 001

Особливо дорога їм пісня «Яворина», яку вони із задоволенням слухають, приходячи в бібліотеку, і рекомендують всім любителям українського пісенного мистецтва. Ми приєднуємося до наших читачів і пропонуємо насолодитися цією чудовою мелодією і проникливими словами пісні «Яворина».

images 999

Діалог у форматі діаспори

Правильно спланована робота — запорука успішного розвитку діаспори.
На чергове засідання круглого столу для вирішення нагальних питань зібралися представники організаційного комітету української діаспори Молдови.Изображение 006
В ході засідання обговорено концепцію подальшого розвитку українських громадських організацій, вирішувалися юридичні питання: правильності складання документів, подача їх у зверхні органи влади Молдови та інші.
Були порушені питання розвитку літературної діяльності, зокрема, проблеми видавництва і редагування літературних творів авторів. Учасники обговорили можливості інформаційної підтримки авторів з боку літературного співтовариства в Україні, залучення спонсорів для фінансування видання літературних творів українською мовою. На засіданні круглого столу було наголошено на важливості збереження і подальшого розвитку української мови серед представників діаспори. Изображение 008-0

       Бажаємо організаційному комітету діаспори успішної роботи!

Ми разом 25 років!

Українська громада Республіки Молдова відрізняється від інших своєю чисельністю (550 тис.). За статистикою кожен сьомий громадянин Молдови — українець. Українці Молдови, які об’єдналися 25 років тому в Українську Громаду Республики Молдова (голова — Олійник Микола Костянтинович), ведуть плідну роботу в галузі культури, освіти, літератури і мистецтва. Результатом цієї діяльності став Республіканський форум з нагоди 25-річчя заснування Української Громади, який був проведений в Національній фiлармонії імені Сергія Лункевичa.DSCN5488
В роботі форуму взяли участь представники Парламенту, Уряду РМ, Посольства України в РМ, керівніки та активісти Громади, других етнокультурних організацій обох берегів Молдови, діячі культури, мистецтва, ЗМІ.
Бібліотека імені Лесі Українки міста Кишинева оформила два постера «Українська Громада Республики Молдова» і «Українці в літературі и культурі Республики Молдова». На них відображена активна діяльность етнічних українців Республіки Молдова — політиків, науковців, педагогів, художників, письменників, артистів в фотографіях.DSCN5483
Також активісти Громади, викладачі української мови та літератури були нагороджені державними відзнаками, почесними грамотами, дипломами.
Глядачі дякували щирими оплесками за чудовий концерт, який став справжнім св’ятом музики для публіки.DSCN5511
 

«Имя твое звучит гордо, труд твой достоин уважения!» — награды украинцев Молдовы

Украинцы проживают в Молдове много столетий. Этнические украинцы Молдовы достойно представлены в стране, в ее хозяйственно-экономической деятельности и социально-культурной жизни. Важно подчеркнуть, что они помнят и знают свою историческую Родину, ее язык, культуру и традиции. Украинцы Молдовы работают, не дожидаясь неоткуда и не от кого никаких наград, работают в интересах своего народа и на благо государства, в котором проживают и которое им дорого, как и Родина — Украина.
Следует отметить, что и в Молдове и в Украине знают и высоко оценивают бескорыстную деятельность руководителей и активистов украинских общественных организаций Республики Молдова.

Высокими государственными наградами были отмечены Изображение 067ОЛЕЙНИК Николай Константинович — председатель Украинского общества Республики Молдова орденом „GLORIA MUNCII”, орденом «Знак почета» , орденом  «За заслуги» III и II степени, медалью «За трудовую доблесть», юбилейной медалью «25 лет независимости Украины», диплом и медалью «Почетная награда Общества «Украина-Мир» Всеукраинской общественной организации Общество связей с украинцами за пределами Украины «Украина-Мир» и другими наградами.

майстренкоМАЙСТРЕНКО Александр Федорович — президент Общества украинской культуры в Республике Молдова, Заслуженный работник культуры Украины орденом «Знак почета», орденом «Октябрьской революции», почетным званием “Om Emerit” (PM), орденом «За заслуги» III степени, юбилейной медалью «25 лет независимости Украины» и др.

Изображение 075РОГОВАЯ Галина Николаевна — председатель общества «Просвита» имени Тараса Шевченко, доктор философии, Заслуженный работник культуры Украины медалью «Meritul Civic», орденом княгини Ольги III степени и др. 

елена терТЕР Елена Степановна — заслуженная артистка Молдовы, руководитель Координационного Совета украинской творческой интеллигенции и социально-гуманитарного фонда Республики Молдова орденом княгини Ольги III степени и др.   Изображение 071ЧЕРНОВАЛОВА Алла Ивановна — преподаватель украинского языка и литературы Кишиневского лицея имени М. Коцюбинского орденом княгини Ольги III степени.

лядрикЛЯДРИК Степан Дмитриевич — заместитель председателя Союза украинцев Молдовы «Завещание» орденом князя Ярослава Мудрого II степени и др. 

Изображение 024МОРАРУ Валентина Сергеевна — председатель Женского общества украинок Молдовы медалью «Meritul Civic». 

Изображение 068ОСЕРЕДЧУК Евгений Павлович – президент Благотворительного фонда профессиональных художников, украинских народных мастеров «Возрождение» в Республике Молдова, Заслуженный деятель искусств Республики Молдова, Заслуженный работник культуры Украины юбилейной медалью «25 лет независимости Украины», диплом и медалью «Почетная награда Общества «Украина-Мир» Всеукраинской общественной организации Общество связей с украинцами за пределами Украины «Украина-Мир» и другими наградами. 

Изображение 099КОЖУХАРЬ Екатерина Сергеевна — редактор и ведущая радиожурнала «Renastere Возрождение» общественной компании «Теле-Радио-Молдова» юбилейной медалью «25 лет независимости Украины» и др. 

Изображение 308ЗАИМОВА Людмила Ильинична — первый директор библиотеки украинской литературы и культуры в Кишиневе удостоена почетного звания Заслуженный работник культуры Украины.  

Изображение 091ДЕРКАЧ Ирина — руководитель украинской воскресной школы им. Паисия Величковского, художественный руководитель образцового вокального ансамбля «Родына» Кишиневско-Молдавской Митрополии Православная Церковь Молдовы награждена орденом ”Cuvioasa Parascheva” II степени, Знаком Министерства внутренних дел РМ «Pentru Serviciul impecabil», юбилейной медалью «Межпарламентская Ассамблея государств участников Содружества независимых Государств. 25 лет » и др.

Пять сотен украинцев со всего мира (более сотни украинцев Молдовы) награждены в 2015 году медалью Украинского Всемирного Координационного Совета «200 лет со дня рождения Тараса Шевченко».

Заслуженные награды, почетные звания и различные дипломы получили многие украинцы Молдовы, всех не перечесть.

Хотим всем пожелать здоровья, благополучия, процветания и мира!

Майстри українського слова

Сьогодні, як і в усі часи, грамотність є показником культури. Вона виступає основою, на якій будується розвиток особистості. Багато книг і підручників відкривають доступ до скарбниці знань, створеної попередніми поколіннями.
Грамотність — фактор, що визначає
—  здатність людини володіти рідною мовою,
  —  вміння зв’язно і логічно говорити,
  —  правильно використовувати слова в розмові і  на письмі.
Грамотна мова — важлива складова іміджу. На її частку припадає 25 відсотків від враження про людину. Співрозмовники звертають увагу на красу і правильність мови, і тільки після цього на дикцію і голос.
Виховати грамотну людину — першорядне завдання суспільства і безпосередньо педагога.
З цим завданням протягом більше 50-ти років прекрасно справляється вчитель української мови та літератури ліцею імені М. Коцюбинського Черновалова Алла Іванівна. Величезна кількість випускників з теплотою і вдячністю згадують її, як талановитого педагога і високоморальну людину, яка заклала в їх душі і серця основи знання української мови.

Изображение 108
Важливе завдання по збереженню і зміцненню української мови в культурному середовищі етнічних українців Молдови стоїть сьогодні і перед літераторами Молдови, чиє коріння пов’язано з Україною. Невтомно працює на ниві літературної творчості письменник і поет Лозинська Світлана Іванівна. Більше десяти книг написані і видані нею за останні роки. Спогади про дитинство, проведене в українському селі на Подолі стали сюжетом для багатьох її книг. Світлана Іванівна різнобічно розвинена, захоплена творчістю людина.
У переддень святкування Міжнародного жіночого дня 8 Березня ми хочемо привітати цих чудових жінок, чиє призначення — нести в маси знання і культуру рідної української мови. pozdorovlennya-z-8-bereznyaМи хочемо побажати їм міцного здоров’я, сімейного тепла близьких і рідних людей, поваги і шани колег.
Взагалі хочу нагадати, що якою б не була багатою людина, гроші не зроблять її культурною. Лише грамотність — критерій, який визначає рівень культури і освіти.

 

Соборна мати Україна одна на всіх як оберіг

22 січня – День Соборності України та Свободи, свято створення незалежної Української Народної Республіки. Важливою подією на шляху до Соборності став Акт Злуки.

22 січня 1919 року на Софійському майдані Києва відбулося урочисте проголошення акта про об’єднання Західної Української Народної Республіки з Наддніпрянською Українською Народною Республікою в єдину Народну Республіку.

Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.

Боротьба українського народу за соборність своїх земель – одна із важливих сторінок його минулого. Слово «соборність» включає в себе єдність і згуртованість.

 Великий український класик Олесь Гончар писав: «Бережіть собори душ наших!». Собор душі є у кожного із нас. Берегти його означає слідкувати за своїми думками, діями, вчинками. Одним із головних завдань собору душі є знати і пам’ятати свою історію.Изображение 771-1

До дня Соборності України в бібліотеці імені Лесі Українки була відкрита Изображение 772-1

виставка картин українських художників Молдови на якій були присутні: представники  українського посольства в Молдові,  президент Благодійного фонду професійних художників Молдови „Renaştere” Євген Осередчук, представники фонду та читачі бібліотеки. Изображение 762.jpg

Сьогодні День Соборності України — це свято рідного краю, свято рідної держави, яке виявляє найщиріші почуття любові, поваги, адже українська мрія – єдність, свобода і незалежність.

Україно, нездоланна вища Мати
Володимира, Богдана і Тараса.
Бог тобі призначив жити, не вмирати,
Бути світові як захист і окраса.

В.Переяславець