Бережи українське – носи вишиванку!

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. Отже, в 2022 році День вишиванки відзначаємо 19 травня. У цей день прийнято одягати вишиванку і в такому вигляді відправитися у звичних справах.

Одягнути вишиванку — це не лише привід показати красу свого вишитого строю, але й можливість на повні легені сказати: “Я українець/українка — це моя історія та культура, і я нею пишаюсь!”

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Люди вдягаючи вишиванку, підкреслюють те, що ми є нація. Нація вільна, нація незалежна, нація, яка має право на гідне життя. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код.

В Україні налічувалось близько 100 видів і технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець,плетіння тощо). Композиційне вирішення української вишивки відзначається безмежною фантазією, колоритом. І все ж переважає стрічкова, букетна і вазонна композиції. Відповідно до етнографічних особливостей вишиванки виявляють чимало регіональних відмінностей. Притому українські вишиванки мають один спільний для всіх земель стиль, так що їх неважко розпізнати серед вишиванок інших народів.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й у декоративному мистецтві. 

Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році у місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.

Першим українським телеведучим, який з’явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон «Ніч виборів» на «5 каналі» у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.

Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.

Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть «викарбовують» у вигляді татуювання.

Одягайте вишиванку на будь-який смак і колір де б ви не були! Вражаймо світ красою і розмаїттям українських вишиванок!

Видатні українці всіх часів. Євген Маланюк – самобутній митець української діаспори

Євген Маланюк – культурний діяч ХІХ століття, літератор, поет, філософ, щирий відданий український патріот, народився 1 лютого 1987 року на Херсонщині. В цьому році ми відзначаємо 125 річницю від дня народження поета. Він учасник визвольних змагань, спочатку старшина Генерального штабу Армії УНР, службу закінчив у 1920 році ад’ютантом командувача Дієвою армією УНР. Із осені 1920 року в еміграції, про сильну внутрішню драму розлучення з батьківщиною нагадує поезія ”Ісход”, написана того самого року. Спочатку жив у Польщі, від 1923 року в Чехословаччині. У місті Подєбради закінчив Українську господарську академію. У 1925 році побачила світ перша збірка поета ”Стилет і стилос”. У 1929 році повернувся до Польщі, жив у Варшаві, один із організаторів літературного групи ”Танк”, тісно співпрацював з українськими поетами Наталією Лівицькою-Холодною, Юрієм Липою, Оленою Телігою та іншими. У 1944 році емігрував до Німеччини, весною наступного року виїхав до США, осів у Нью-Йорку, де 16 лютого 1968 року помер.

Євген Маланюк — автор низки поетичних збірок, серед них ”Земна мадонна” (1934 р.), ”Вибрані поезії” (1943 р.), ”Перстень та посох” (1972 р.) та інших. До вершин творчості також відносяться ”Книги спостережень” (два томи, 1962 рік і 1966 рік) – збірники досліджень, есе, роздумів і аналітики, які стосуються історії, літератури, книгознавства України, позначені глибокою увагою і розумінням у ставленні до теми. Основні теми його творчості – боротьба за національне і соціальне відродження України, за її державність; біль з приводу втрачених політичних здобутків 1917–1920 рр.

Ім’я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Довгий час творчий доробок цього самобутнього і талановитого поета був під забороною радянської пропаганди, яка причепила йому ”ярлик” яскравого представника ”українського націоналізму”. Насправді ж він лише палко любив свою Батьківщину, за межами якої змушений був прожити більшу частину життя, і ”сумно” жартував, що зазнав трьох еміграцій і двох інтернувань. Любов до рідної землі додавала наснаги творити, виливаючи її у динамічних поетичних рядках і публіцистичному слові.

Мій ярий крик, мій біль тужавий,

випалюючи ржу і гріх

Ввійде у складники держави,

Як криця й камінь слів моїх…

Ці рядки стосуються не лише всієї художньої спадщини Є. Маланюка, а й усього неспокійного життя цієї людини.

Видатні українці усіх часів

Выдающиеся украинцы всех времен

Украина – богатая талантами страна, она подарила миру не одно известное имя. А много ли вы знаете об этих выдающихся украинцах? Уважаемые читатели, предлагаем Вашему вниманию новую рубрику ”Видатні українці усіх часів” (Выдающиеся украинцы всех времен). Она будет  посвящена украинцам, которые оставили заметный след в истории, внесли значимый  вклад в развитие мировой цивилизации, чьи достижения в сфере церковной истории, государства, науки и культуры выходят за рамки национального. Посетители нашего блога откроют для себя новые имена или больше узнают о людях, о которых слышали не раз. Вы сможете узнать не только о наиболее известных личностях, таких как Ярослав Мудрый, великая княгиня Киевская Ольга, гетман Дмитрий (Байда) Вишневецкий, Богдан Хмельницкий, философ Григорий Сковорода, Тарас Шевченко, Леся Украинка, Иван Франко, Александр Довженко, Леонид Быков,  Лина Костенко,  но и о многих других. В каждом государстве есть люди, которые оставляют глубокий след в его истории. Это те, кем могут гордиться не только современники, но и потомки через сотни и даже тысячи лет. В Украине, как и в любом государстве, имеется огромное количество людей, посвятивших жизнь своей стране, оставивших значимый след в её истории. Множество известных всему миру великих художников, композиторов, актеров, спортсменов, политиков, ученых родились в Украине или имеют украинские корни.