Іван Драч — людина, яка тонко відчувала Україну та її душу

Сьогодні виповнюється 85 років з дня народження одного із найяскравіших поетів з когорти шістдесятників, драматурга, сценариста, політика і громадського діяча Івана Драча.

Фото Руслана Канюки 20.12.11 Гость Дня Иван Драч

Іван Драч народився в 1936 році в селі Теліжинці Тетіївського району Київської області.

Після закінчення в Тетієві середньої школи почав викладати російську мову і літературу в семирічці сусіднього села. Працював інструктором райкому комсомолу, служив в армії.

Перший вірш поета з’явилося ще в 1951 році.

У 1958 році він вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка, але його виключили через творчі і політичних поглядів. Драч згодом зумів відновитися, але на заочній формі.

Залишивши навчання, він працював в «Літературній Україні». Дебютував на початку 60-х років, коли «Літературна газета» опублікувала його поему-трагедію «Ніж у сонці».

У 1962 році вийшла перша збірка поета — «Соняшник».

У 1964 році він отримав спеціальність кінодраматурга на Вищих сценарних курсах у Москві. Після чого працював у сценарній майстерні Київської кіностудії імені Довженка.

В середині 80-х років був обраний до правління Київської організації Спілки письменників України, потім він став головою правління.

В кінці 80-х років поет став першим головою «Народного Руху України», тричі обирався депутатом Верховної Ради.

До цього часу він очолював громадську організацію Конгрес української інтелігенції.

У 2006 році був удостоєний звання Герой України.

На рахунку поета понад 10 збірок, кіноповісті, сценарії..

Помер митець на 81-му році життя, 19 червня 2018 роки після важкої хвороби легень. Це стало непоправною втратою для українського народу, але написані ним слова навіки закарбувалися у пам’яті кожного українця.

Іван Драч був найбільшим революціонером слова з середовища шістдесятників, як його називали, «вічний єретик», поет, який шукав нові масштаби художнього мислення. В українській поезії він є продовжувачем традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Творчість його освітлено активністю «повстанців сонця» — протуберанців серця.

80-річчя українського актора Богдана Ступки

27 серпня 2021 року виповнюється 80 років з дня народження відомого українського актора, лауреата Шевченківської премії, Героя України Богдана Ступки.

Богдан Сильвестрович Ступка – це метр українського кіно, який підкорив серця мільйонів теле- та театральних глядачів.  Його називають генієм, живою легендою… Пpиpода обдарувала Богдана Ступку незpівнянним акторським даpом. Відтак ось уже багато років мистецтвознавці намагаються розгадати секрети його успіху, таланту, неймовірного впливу на глядача…

2021- це рік, коли актор №1 Богдан Ступка міг би відзначити 27 серпня 80 років. Його смерть називають непоправною втратою і для української, і для російської культури. Колеги-актори згадують його доброту, дивовижну легкість характеру, почуття гумору. Його любили всі, хто з ним працював, а режисери кажуть, що знімати його в своїх стрічках було честю і великим щастям.

Богдана Сильвестровича ще за життя називали ”актором №1”, його обожнювала публіка не лише України, а й за кордоном. Понад півстоліття ім’я Б.С. Ступки було знаковим для української національної культури. Більшість ролей, що зіграв актор у театрі та кіно, увійшли до літопису сценічного та кіномистецтва України.

”Дай працювать, працювать, працювати, В праці сконать!” — цю франківську фразу з вірша ”Земле, моя всеплодющая мати…” часто любив цитував Ступка. Справді, ним багато зроблено (понад сотню кінообразів — у кіно і 50 — на сцені!). Він мав величезний успіх, славу, світове визнання.

Втім, пам’ять про митця живе: по радіо й досі лунає його голос оксамитового тембру у записах вистав, стрічки з його участю, якщо демонструють по ТБ, то це 100% гарантія аншлагів.

Актор за свою кар’єру зіграв більш ніж у ста фільмах, діапазон найширший: від ролі бандерівця в стрічці ”Білий птах з чорною ознакою” до генерала Сєрова в ”Водії для Віри”, від професора Орлова з еротичної драми ”Сафо” до Фірсова в “Шантрапі” Отара Іоселіані. Але особливо, майже разюче часто Ступці давали грати історичні монументальні ролі. Актор встиг перевтілитися і в Бориса Годунова, і в гетьмана Мазепу, і в Чингісхана, і в князя Ярослава. У 2006 Ступка знявся у Тиграна Кеосаяна в іронічній комедії ”Заєць над безоднею” в ролі Леоніда Брежнєва, а в 2009-му — в головній ролі у фільмі Володимира Бортка ”Тарас Бульба”.

У 2001 році Ступка став художнім керівником театру ім. I. Франкa, і очолював він його аж до самої смерті. У житті актора була і політична глава: два роки, з 1999-го по 2001-й, Ступка займав пост міністра культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка.

Він не був невизнаним або недооціненим художником, держава повною мірою обдарував улюбленого артиста численними званнями та орденами. Ступка — народний артист Української РСР, народний артист СРСР, Герой України, в його колекції премії ”Тріумф”, ”Ніка”, ”Золотий орел”, італійська премія ім. М. Гоголя. У зв’язку з новиною про смерть Богдана Ступки свої співчуття висловили не тільки колеги по кіно і театру, а й політики: Путін, Лукашенко, багато інших.

Однак по-справжньому важливо те, що Богдан Ступка для мільйонів своїх співвітчизників з усього простору колишнього Союзу краще багатьох зміг втілити образ сильної людини, генсека або хана, царя або просто батька, чиї великі можливості в повній мірі рівні його високої відповідальності.

Нині пам’ять про актора живе у серцях людей, бо нам у спадок він лишив прекрасні театральні вистави і фільми. На Байковому кладовищі встановлений пам’ятник — це бронзовий дуб із перевернутим корінням і в цьому закладено багато смислів і сенсу, які підкреслюють існування митця на землі, його душі…

Журнал ”Однокласник” — товариш і порадник підлітків

”Однокласник” – це україномовний розважально-пізнавальний журнал для підлітків. Виходить без перерви з 1923 року, за 90 років змінив три назви: заснований як ”Червоні квіти”, у 1940-х роках перейменований на ”Піонерію’’, у 1990-х журнал нарешті став товаришем і порадником багатьох поколінь – ”Однокласником”. Останні роки журнал виходить у глянці.

”Однокласник” виходить на 36 сторінках, 8 із яких складає окремий «”Літературний додаток»”. До слова, видання завжди мало потужну літературну частину й досі тримає планку, регулярно публікуючи прозові й поетичні твори сучасних письменників. На окрему увагу заслуговує рубрика «Модна читанка», звідки підлітки можуть дізнатися про цікаві сучасні книжки українських та іноземних авторів.

Також у кожному номері читачі знайдуть інтерв’ю з зірками шоу-бізнесу, молодіжні новини, статті на різноманітні теми (кохання, стосунки з однолітками та старшими, навчання, хобі, спорт), психологічні тести, анекдоти, конкурси (з призами!), оповідання й повісті, гороскопи, пронизливі дописи читачів… І це далеко не все.

„ОК” друкує плакати з портретами зірок музичної та кіно-індустрії, рецепти смачних страв, посібники з гри на гітарі, в’язання, догляду за домашніми рослинами й тваринами. Тож і хлопець, і дівчина знайде у журналі інформацію корисну для себе. А постер із фотопортретом улюбленої знаменитості можна акуратно вийняти й повісити на стіну.

З художніми творами юних поетів та письменників читачів знайомить „Літстудія „Росинка”. А рубрики „Лист” та „Посиденьки” пропонують замислитися над питаннями та проблемами, що турбують молодь.

Декілька років журнал проводить конкурси для підлітків, заохочує читачів висловлювати свою думку на сторінках видання. Свої міркування про школу і її недосконалості можна надсилати в рубрику ”Шкільна реформа” (редакція обіцяє потурбуватися про те, щоб думки школярів було почуто), тоді як у рубрику «Твій погляд» можна писати про все, що турбує читачів ”Однокласника”. Це – рубрика для майбутніх журналістів і фотографів, де щорічно визначають переможців і дарують призи.

Наша бібліотека передплачує цей журнал на протязі багатьох років. Приходьте, читайте і нехай кожна нова сторінка ”Однокласника”стане для вас справжнім відкриттям!