Выставка игрушек

Изображение 001.jpgВ нашей библиотеке прошла встреча с членами клуба «Ностальгия». Это — Стоянова Диана Гавриловна, Виеру Вера Поликарповна, Гуменюк Лариса Сергеевна. Они собрались, чтобы организовать выставку мягкой игрушки. Вера Поликарповна подарила библиотеке пару собственноручно сделанных  Ангела и Снеговика.  %d0%b8%d0%b7%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-009

Игрушки для выставки с любовью изготовлены на сказочные темы : « Колобок», «Репка», «Три медведя» и др. Библиотекари подготовили книжную выставку. Заведующая Барбэ Л.В. пригласила членов клуба проводить свои заседания на территории библиотеки. Мы договорились о дальнейшей совместной деятельности.

Реклама

Перебування Михайла Коцюбинського в Бессарабії

Chișinău 580

Ucrainenii în literatura şi cultura Chişinăului

1

В рамках програми «Кишинівське співтовариство» ми розповідаємо читачам про ті яскраві особистості українських письменників і художників, артистів і музикантів, священиків і педагогів, які, не втрачаючи національної самобутності, вписали свої сторінки в культурну спадщину, проявили почуття подяки і любові до молдавській землі. Їх життя пов’язане з Молдовою, а творчість сприяє зміцненню міжнаціональної толерантності та непорушності перевіреної століттями дружби. Особливо цікаві читачам розповіді про тих видатних діячів, чиї імена носять українські школи та ліцеї міста Кишинева.

17 вересня 2016 року виповнюється 152-а річниця від дня народження українського письменника, громадського діячя, одиного з організаторів Братства тарасівців  Михайла Коцюбинського.

Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв’язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.

У червні 1892 року Михайло Коцюбинський виїжджає до Молдавії у складі комісії по боротьбі зі шкідником винограду — філоксерою. Зацікавлено вивчає він життя, побут і мову молдаван. Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904). Одним із свідчень того, що Коцюбинський своїми творами молдавсько-кримського циклу виходив за межі локальних проблем, є те, що його повість “Для загального добра” була надрукована в перекладі російською мовою у журналі “Жизнь” (1899, кн. 12).

Ім’я Коцюбинського носить Теоретичний Ліцей імені Михайла Михайловича Коцюбинського. Він створений рішенням уряду РМ в 1992 році на базі середньої школи № 15. Будівлю засновано в 1864 році (архітектор — А.Бернардацці).3

Теоретичний Ліцей «М. Коцюбинський” завжди відповідав найвищим вимогам і запитам. Профіль ліцею гуманітарний, мова навчання — російська. Додатково вивчаються румунська, українська та англійська мови. Бібліотека імені Лесі Українки тісно співпрацює з Теоретичним Ліцеєм «М. Коцюбинський”.

 

 

25 років незалежності

111Із тисяч народів світу майже двісті виросли у нації. Створили свої держави, визнані спільнотою. Серед них — Україна. Наша історія трагічна і щаслива. Маємо героїв і зрадників, звитяжців і запроданців. Але в усі часи ми прагнули Незалежності. Її виборювали шаблями козаки Хмеля і Мазепи, проголошували універсалами однодумця Грушевського. Чому все саме так у нашому домі? Чи усвідомлюємо ми, що чесність, самоповага, патріотизм, інтелект, самодостатність, свідомість, культура і відповідальність кожного — то міць і добробут всіх?

Незалежність переродила співвітчизників. Ми, українці, осмислюємо, аналізуємо вдачі, оцінюємо втрати, згадуємо головні віхи у боротьбі за Незалежність, події драматичні і щасливі.

Незалежність — це 25 років боротьби за спільну ідею. А Україна — це те, що живе у кожного в серці. Це трохи гумору, трохи жартів над собою. Це наш фольклор, пісні, традиції.

 

 

 

В преддверии Дня независимости Украины.

24 августа украинцы будут отмечать знаковый день – День независимости Украины. В этот праздничный день,  жителей города  ждет множество праздничных мероприятий, выставки и концерты. Наша библиотека один из культурных центров тоже примет участие в праздничных мероприятиях. В преддверии празднования Дня независимости Украины, а так же приближающегося 25-летия со дня провозглашения независимости Республики Молдова, в стенах библиотеки прошла встреча с Заслуженным деятелем искусств Республики Молдова, Заслуженным работником культуры Украины, председателем благотворительного фонда профессиональных художников, украинских народных мастеров «RENAŞTERE»  E.Осередчуком. Евгений Павлович охотно поделился своими планами относительно выставок художественных работ, которые пройдут в Украине и Молдове. DSCN3041.jpg

Встреча прошла в дружеском, доброжелательном ключе.

Наш дім — Кишинів

Chișinău 580
Ucrainenii în literatura şi cultura Chişinăului
CIMG0361Галина Рогова — доктор філософії, Заслужений працівник культури України. Вона очолює товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченко в Республіці Молдова, являється головним редактором і ведучою україномовної програми „Світанок” на телебаченні Молдови.
Галина Рогова
Наш дім — Кишинів
У кожного в світі святе є ім’я –
З палітри імен обираю і я.
Для мене єдине із міст на землі –
Улюблений мій Кишинів!
У шатах зелених, місто – як сад,
Квітучих каштанів вражає краса,
Куди б не поглянули очі мої,
Їх радують люди твої.
Ти – місто, достойне поезій й пісень,
Із світу усього приймаєш гостей,
Ти – найдорожче, найближче мені,
Місто моє – Кишинів!
Ти – місто із давніх чарівних легенд,
Пам’ять віків прикрашає тебе,
Білою вежою серед ланів –
Місто моє – Кишинів!
Ботаніка, Чентру всміхаються нам,
Приязні завжди Чокана й Ришкань,
Юний, у квітах, Буйкань нас віта,
Вільна кругом дітвора підроста!
Многая літа тобі у віках,
Слава тобі у широких світах,
Для мене єдине із міст на землі –
Улюблений мій Кишинів!

Святитель Петру Мовилэ

Chișinău 580

Ucrainenii în literatura şi cultura Chişinăului

11В  рамках программы «Кишиневское сообщество» мы рассказываем читателям о тех ярких личностях украинских писателей и художников, артистов и музыкантов, священников и педагогов, которые, не теряя национальной самобытности, вписали свои страницы в культурное наследие, проявили чувства благодарности и любви к молдавской земле. Их жизнь связана с Молдовой, а творчество способствует укреплению межнациональной толерантности и нерушимости проверенной веками дружбы. Особенно интересны читателям рассказы о тех выдающихся деятелях, чьи имена носят украинские школы и лицеи города Кишинева.

Имя Петру Мовилэ (Петра Могилы) (1596 – 1647), сына господаря Молдавии и Валахии, политического, церковного и культурного деятеля Украины 17 столетия, митрополита Киевскомго и Галицкого носит теоретический лицей «Петру Мовилэ». Он основан в 1999 году на базе русско-украинской средней школы № 72. Если у Вашей семьи украинские корни и Вы хотели бы передать Вашему ребенку традиции и культуру предков, а также обучить украинскому языку — Ваш выбор за этим лицеем.12

Петр Могила — святой; политический, церковный и образовательный деятель Украины, митрополит Киевский и Галицкий (с 1632). Он был преданным и неутомимым борцом за торжество православия в сложных исторических обстоятельствах в Украине и Белоруссии в XVII веке.

Петр Симеонович Могила родился в 1597 году в семье молдавского боярина княжеского рода. Его отец был владельцем сначала Валахии, а затем Молдавии. Через определенные неблагоприятные обстоятельства его семья теряет свою власть и вынуждена переехать в Польшу, где поселилась в семье Иеремии Вишневецкого, своего родственника. Петр Могила получил православное образование в Львовском братском училище. Отдав себя духовной деятельности, он совершенствовал свои знания в лучших университетах Европы.

Стоит отметить, что годы его жизни пришлись на период борьбы римской и константинопольской церкви за Украину. Свое преимущество он отдал восточно-православной церкви и в 1627 году он был избран архимандритом в Киево-Печерской Лавре. Ему во владение от митрополита Иова Борецкого досталась огромная библиотека, которой он стал заведовать.

Петр Могила — основатель лаврской школы, высшего училища. В нем излагались свободные науки, греческая, славянская и латинский языки. Благодаря своей дипломатической деятельности Петр Могила добился от польского короля признания православной митрополии в городе Киев и существование четырех легальных епархий. Занимался реставрацией старинных церквей, в частности церкви св. Владимира Спаса и трех Святителей.

Митрополит занимался написанием книг, наиболее значительными из которых были — «Евангелие Учительное», «Евхологиона альбом-молитвослов». Подготовил латинском языке катехизис под названием «Православное исповедание». «Исповедание» в переводе с греческого было разослано для проверки и одобрения восточным патриархам. Прилагал все усилия, чтобы за время его архимандритства Киево-Печерская типография заняла выдающееся место как среди других типографий Украины и Беларуси, так и в общественной жизни в целом.

Умер Петр Могила 1 (11 января) 1647 года, когда ему было всего пятьдесят. В должности митрополита он прослужил всего четырнадцать лет. 3 (19) марта 1647 тело покойного, согласно его воле, было перенесено и положено в Великой церкви Киево-Печерской лавры.