Один день з життя бібліотеки

Для нас стало доброю традицією до Дня народження Лесі Українки та свята рідної мови влаштовувати в Бібліотеці української літератури і культури імені Лесі Українки міста Кишинева День відкритих дверей і спілкуватися з читачами як з давніми і добрими друзями.

Як мінімум тричі на рік ми проводимо заходи, на яких возвеличуємо та прославляємо нашу рідну українську мову. 9 листопада ми відзначаємо День української писемності та мови, 24 травня — День слов’янської писемності та культури та 21 лютого — Міжнародний день рідної мови. 

Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Як чудово, коли народ зберігає та плекає ту мову, яка дісталася йому у спадок від пращурів.

У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: в Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді, -скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову, аби не загубився український родовід серед інших національностей.

Так от 20 лютого до бібліотеки завітали всі ті, з ким ми активно працюємо на протязі 28 років, кому не байдужа українська культура, книга: представники Посольства України в Республіці Молдова, українських этнокультурних організацій, української греко-католицької громади, дитячої недільної школи, письменники і поети.

На літературному вечорі “Наша мова колискова” за участю поетів Т. Карпець-Вагилевич, Ю.Дьячука, Є.Осередчука, Л.Бурлаки та інших декламувалися власні твори українською мовою.
У рамках заходу, у 5-ті роковини масових розстрілів на Майдані та початку російської збройної агресії проти України та тимчасової окупації Криму, цим подіям було присвячено окремий виступ 1 – го секретаря Посольства Украіни в РМ Наталі Журбенко.Благодійний фонд професійних художників, майстрів української народної творчості, художніх ремесел і промислів ”Renaştere – Відродження” під керівництвом Євгена Осередчука влаштував виставку картин “Палітра творчості українців Молдови”.

 

Выставка игрушек

В нашей библиотеке прошла встреча с членами клуба «Ностальгия». Это — Стоянова Диана Гавриловна, Виеру Вера Поликарповна, Гуменюк Лариса Сергеевна. Они собрались, чтобы организовать выставку мягкой игрушки. Вера Поликарповна подарила библиотеке пару собственноручно сделанных  Ангела и Снеговика.  

Игрушки для выставки с любовью изготовлены на сказочные темы : « Колобок», «Репка», «Три медведя» и др. Библиотекари подготовили книжную выставку. Заведующая Барбэ Л.В. пригласила членов клуба проводить свои заседания на территории библиотеки. Мы договорились о дальнейшей совместной деятельности.

Перебування Михайла Коцюбинського в Бессарабії

Chișinău 580

Ucrainenii în literatura şi cultura Chişinăului

В рамках програми «Кишинівське співтовариство» ми розповідаємо читачам про ті яскраві особистості українських письменників і художників, артистів і музикантів, священиків і педагогів, які, не втрачаючи національної самобутності, вписали свої сторінки в культурну спадщину, проявили почуття подяки і любові до молдавській землі. Їх життя пов’язане з Молдовою, а творчість сприяє зміцненню міжнаціональної толерантності та непорушності перевіреної століттями дружби. Особливо цікаві читачам розповіді про тих видатних діячів, чиї імена носять українські школи та ліцеї міста Кишинева.

17 вересня 2016 року виповнюється 152-а річниця від дня народження українського письменника, громадського діячя, одиного з організаторів Братства тарасівців  Михайла Коцюбинського.

Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв’язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.

У червні 1892 року Михайло Коцюбинський виїжджає до Молдавії у складі комісії по боротьбі зі шкідником винограду — філоксерою. Зацікавлено вивчає він життя, побут і мову молдаван. Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904). Одним із свідчень того, що Коцюбинський своїми творами молдавсько-кримського циклу виходив за межі локальних проблем, є те, що його повість “Для загального добра” була надрукована в перекладі російською мовою у журналі “Жизнь” (1899, кн. 12).

Ім’я Коцюбинського носить Теоретичний Ліцей імені Михайла Михайловича Коцюбинського. Він створений рішенням уряду РМ в 1992 році на базі середньої школи № 15. Будівлю засновано в 1864 році (архітектор — А.Бернардацці).

Теоретичний Ліцей «М. Коцюбинський” завжди відповідав найвищим вимогам і запитам. Профіль ліцею гуманітарний, мова навчання — російська. Додатково вивчаються румунська, українська та англійська мови. Бібліотека імені Лесі Українки тісно співпрацює з Теоретичним Ліцеєм «М. Коцюбинський”.