Tinerii sunt ziua noastră de mâine

Ziua internaţională a studenţilor.

Cu siguranță, pentru mulți dintre noi, studenția este una dintre cele mai frumoase și irepetabile momente din viață, unde, grabnici fiind, ne declarăm pregătiți spre maturizare, independență, și obținerea unei calificări pe măsură.

A fi student, înseamnă multă dăruire de sine în tot ceea ce faci și cultivarea simțului responsabilității, dispunând de o mulțime de oportunități în afirmarea noastră profesională.

Deși această zi are și umbra ei …..

Ziua de 17 noiembrie a fost declarată oficial Ziua internațională a studenților în anul 1941 de către Consiliul Internațional al Studenților pentru a comemora evenimentele din 1939, desfășurate la Praga. În 1939, ocupanții naziști din Cehoslovacia au suprimat, în Praga, o demonstrație a studenților de la Facultatea de Medicină din cadrul Universității Caroline, ce marca momentul creării unei Republici Cehoslovace independente. În urma suprimării demonstrațiilor, un număr de nouă studenți au murit, iar peste 1.200 au fost trimiși în lagăre de concentrare

Ziua internațională a studenților a fost marcată pentru prima dată, în 1941, la Londra, de către Consiliul Internațional al Studenților (care avea mulți membri din rândul refugiaților) în acord cu aliații de război, iar tradiția a fost menținută de Uniunea Internațională a Studenților.

Ziua Studenților este astăzi printre sărbătorile oficiale din Grecia, Republica Cehă și Slovacia.

După cum se vede, istoria subliniază necesitatea exprimării opiniei studenților. Opiniile acestora trebuie auzite. Ele nu pot aduce decât un progres în societate.

Vă așteptăm în biblioteca noastră, aici este informație în 3 limbi : ucraină, rusă română și multă dispoziție bună.CIMG0929

Свято для широкого читацького загалу!

В День української писемності та мови дипломат Посольства України в Республіці Молдова пані Наталя Журбенко передала сучасну українську літературу нашій  бібліотеці.
Серед книжок були презентовані твори таких сучасних та популярних українських письменників як Андрій Курков, Ліна Костенко, Олег Сенцов та інші. Акцент зробили на творах сучасних авторів та таких, що сприяють вихованню патріотизму в молоді. Це змістовні, яскраві сучасні книжки.

Цінний подарунок бібліотеці – це два унікальних альбома акварельних робіт народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Івана Марчука. Ім’я майстра віднесене до сотні геніїв людства. Його роботи різнопланові, але всі виконані в одній особливій і неповторній мистецькій техніці, яку винайшов сам Маестро.                        марчук2Порадують наших читачів і романи сучасних українських письменників російською мовою. Серед подарунків яскраві, привабливі дитячі книжки. Сучасні діти, хай там що кажуть, всеодно читають книжки, але їм потрібна якісна, цікава література.

           Детская1                       Детская2

Всі книги видані нещодавно у різних книжкових видавництвах України: Апріорі (Львів), ТЕС (Одеса), Фенікс (Київ), Фоліо (Харків), Саммит-книга (Киев) тощо. Отримана література є надзвичайно значущою для бібліотеки, оскільки вона зможе втамувати книжкову спрагу найвибагливіших користувачів.

Гостинно запрошуємо усіх бажаючих відвідати нашу бібліотеку і стати першим читачем новинок бібліотеки ім. Лесі Українки!

Desene care prind viață!

Ziua internaţională a animaţiei se sărbătoreşte anual în data de 28 octombrie, la iniţiativa Asociaţiei Internaţionale de Film Animat, membră a UNESCO.

Ziua este sărbătorită din anul 2002 şi rememorează data la care pe 28 octombrie 1892 la Musee Grevin din Paris a fost proiectat primul film animat din istorie. Pelicula s-a numit »Pauvre Pierrot», a cuprins 500 de imagini pictate şi rula timp de 15 minute. A fost o realizare a inventatorului Charles-Emile Reynaud.Pauvre_Pierrot

An de an, importanţa acestei zile a fost accentuată de progresele tehnologiilor care au făcut posibilă dezvoltarea animaţiei, iar evenimentele organizate acum în mai mult de 40 de ţări de pe toate continentele, aduc un omagiu acestei industrii şi au scopul de a face cât mai populară arta animaţiei.

Este ziua lung metrajelor, scurt metrajelor, a filmelor de arhivă sau ale studenţilor şi care exemplifică o gamă largă de tehnici de producţie, de la desen, pictură, animaţie cu păpuşi sau obiecte, folosind plastilina, nisipul, hărtia sau computerul. Şi pentru că multe dintre filmele de animaţie sunt non-verbale, Ziua Animaţiei este şi o bună ocazie de comunicare interculturală.

Ziua Internaţională a Animaţiei a început ca o mică sărbătoare, dar s-a transformat într-un eveniment mondial care celebrează această artă şi dă ocazia participanţilor să-şi aducă la viaţă creaţiile. Ziua de 28 octombrie sărbătoreşte un mare eveniment din istoria animaţiei şi celebrează o industrie care a cucerit o piaţă globală şi a devenit o afacere de sute de miliarde.

Шукач духовних скарбів Василь Скуратівський

25 жовтня 2019 року виповнюється 80 років з Дня народження Василя Скуратівського — українського народознавця, письменника, етнографа, фольклориста.3

Творчий спадок Василя Тимофійовича – це своєрідна енциклопедія українського народознавства, що увібрала в себе багатий досвід людського буття, спостереження за природними і суспільними явищами. Його книги розповідають про народні звичаї і традиції, релігійні свята. Автор наводить численні приказки і прислів’я про погоду, походження назв місяців, днів тижня, про те, коли краще розпочинати і завершувати ту чи іншу роботу, як у мирі і злагоді жити з навколишнім світом.

Між іншим, книги Василя Тимофійовича не губилися в морі модного народознавства. Часто кон’юктурного й не дуже грамотного, що розлилося в Україні останніми роками. Бо він писав і збирав матеріали не тоді, коли дозволили, а все життя. Тож його книжки завжди знаходитимуть вдячних поціновувачів. Скажімо, знаменита ”Берегиня” витримала кілька видань і стала вже шкільним підручником з народознавства. Далі виходили у світ інші книги: ”Покуть”, ”Погостини”, ”Святвечір”, ”Місяцелік”, ”Русалії”, ”Кухоль меду”, ”Я сам про себе розкажу” та інші. Всього за життя письменника було видано понад 20 книг.

А сам В.Скуратівський писав так: “Пам’ять про своїх пращурів – не забаганка і не данина моді, це природна потреба триматися свого родоводу, оберігати сімейні реліквії, традиції та передавати їх у спадок наступним поколінням”.

Щасливе поєднання в особі Скуратівського таланту художника слова та вченого-етнографа дало можливість привернути увагу громадськості до сучасної обрядовості. Та чи не найбільшою заслугою письменника і вченого є те, що він своїми публікаціями сприяв введенню в шкільні програми курсу народознавства.

 

Dumitru Matcovschi — 80 de ani de la naștere

„ Eu nu sunt martir, nu sunt apostol, nu sunt mesager, sunt om al acestui pământ. Și sper că după ce mă vor petrece în ultimul drum, pe lespedea mea de mormânt prietenii vor lăsa această inscripție, în rol de epitaf: «A fost om.» ”— din discursul lui Dumitru Matcovschi în cadrul ceromoniei de decernare a „Meritului Cultural”

Poet, prozator, dramaturg, publicist, scriitor al poporului din Republica Moldova, academician, laureat al Premiului de Stat al Republicii Moldova, laureat al Marelui Premiu pentru poezie „Nichita Stanescu”, cavaler al Ordinului Republicii, cavaler al Ordinului „Steaua Romaniei” in grad de Comandor, laureat al Medaliei de Aur a Organizatiei Mondiale a Proprietatii Intelectuale „Pentru Creativitate”, Dumitru Matcovschi ia cu sine un univers intreg…

El s-a născut la 20 octombrie 1939, localitatea Vadul-Rascov, jud. Soroca. După absolvirea școlii, și-a continuat studiile la Facultatea de Filologie a Universității de Stat din Moldova (1957-1961). Ulterior, este angajat la ziarul „Moldova Socialistă”, în calitate de redactor, apoi devine redactor-șef adjunct la săptămânalul „Cultura” (1966-1970), de unde, din motive ideologice, este forțat să plece. În revista „Nistru”, al cărei redactor-șef a fost intre 1988-1997, a publicat materiale din istoria neamului și texte ale scriitorilor din perioada interbelică.

Debutează în poezie cu volumul „Maci in roua” (1963). Este cunoscut si in calitate de dramaturg ale carui piese au fost montate pe scenele tuturor teatrelor din țara noastră.

Este recunoscut pe plan internaţional de critica literară drept unul din marii poeţi ai Republicii Moldova.basarabia

De-a lungul anilor a editat peste 50 volume: poezii: Melodica, Grîul, Axa, Patria, Poetul şi balada, Tu, dragostea mea, Veşnica toamnă, proză: Duda, Bătuta, Toamna porumbeilor albi, Focul din vatră, dramaturgie, inclusiv în limbile rusă şi lituaniană, piese de teatru: Preşedintele, Piesă pentru un teatru provincial, Pomul vieţi, Ion Vodă cel Viteaz, Sperietoare, Tata.

În 1993 are loc premiera filmului televizat de lung metraj «Troiţa». În acelaşi an are loc premiera spectacolului «Destinul», după piesa «Ioan Vodă cel Viteaz» de D. Matcovschi, la Teatrul Naţional «M. Eminescu» din Chişinău.

Liceul din comuna Vadul-Raşcov, de la 1 septembrie 2003, poarta numele poetului Dumitru Matcovschi.

În 2011, la aniversarea a 72 de ani de la nașterea poetului, a fost inaugurată casa-muzeu „Dumitru Matcovschi”

Poetul a fost implicat într-un grav accident rutier în 1989, în urma căreia a fost supus unei serii de operații la creier.

A murit la data de 26 iunie 2013.

În biblioteca Lesea Ukrainka o să fie  expoziție de cărți  a scriitorului.

Aici ușile întodeauna sunt  deschise pentru dumneavostră.

Твоей истории негромкой мне дорог каждый уголок…

Для многих жителей нашего города библиотека стала таким учреждением, куда хочется приходить снова и снова. Это место общения, где тебе могут помочь и понять. Ведь не секрет, что для многих книги — это открытые двери к другим душам, мирам, народам. Хорошая книга делает человека лучше, обогащает его художественную культуру.  20191008_122427

Миссия молдавских украинцев — вносить в многонациональный мир Молдовы согласие и обогащать ее духовное наследие красотой родного языка и высоким уровнем культуры.

Украинцы, проживающие в Республике Молдова, в Кишиневе не остаются равнодушными к краю, в котором они живут. В своих произведениях они восхваляют как свою историческую Родину – Украину, так и Республику Молдову, которая стала их вторым домом.

Работа нашей библиотеки направлена на укрепление связей двух культур, двух народов – молдавского и украинского и доказывает, что книга не знает национальных границ и этнических ограничений.

Целью всех мероприятий нашей библиотеки, приуроченных к 583 — летию со дня основания города Кишинева, стало пробуждение интереса жителей города к истории своего края, сохранение и приумножение культурных традиций.

К 583 — летию со дня основания города Кишинева читателям библиотеки была представлена книжная выставка “Чем живешь, любимый город?’’. На ней экспонировались книги по истории, культурной жизни города, а также произведения украинских писателей и поэтов о Кишиневе. Материалы о географическом, административном, экономическом и культурном положении Кишинева были востребованы читателями.333

Большое количество мероприятий мы проводим для детей и с их участием. С интересом и удовольствием ребята разгадывали игровое лото “Ты всех краев дороже мне”, а также играли в игру, изготовленную своими руками „Прогулка по родному городу”.

 

  

Етнокультурний фестиваль — привід дбайливо зберігати національні традиції

15 вересня в Кишиневі в столичному парку імені Штефана чел Маре пройшов XVIII Республіканський фестиваль етносів «Єдність через різноманітність».

Молдавани, українці, росіяни, гагаузи, болгари, поляки, євреї, роми століттями живуть на благодатній молдавській землі, примножуючи її багатства, збагачуючи національну культуру. Мета цього фестивалю — познайомити всіх бажаючих зі своєю культурою, продемонструвати елементи національних костюмів, красу пісень і танців.

Різноманіття етносів, які проживають на території Молдови, з перших хвилин вражає відвідувачів фестивалю згуртованістю народів, різноманіттям національного фольклору і гідністю, з якою кожен представник несе культуру свого етносу.1

І ще один дивовижний факт: в цьому фестивалі щорічно беруть участь бібліотеки української, російської, болгарської, гагаузької, єврейської, польської літератури і культури. Вони організовують книжкові виставки, де експонуються видання на їхній рідній мові.

Колективи художньої самодіяльності представляють на фестивалі танці і пісні національних меншин Молдови. Гумором і фарбами притягують увагу ярмарки народної творчості. В етнічних подвір’ях відвідувачі c задоволенням пробують національні страви етносів, які проживають на території Молдови. Представники громад готують для гостей фестивалю традиційні страви — голубці, вареники і плацинди. Скуштувавши частування, можна поспілкуватися і спільні заходи обговорити!

Тільки в різноманітті можна прийти до діалогу, керуючись головним почуттям — любов’ю до своєї сонячної Батьківщини — Молдови!

В кругу друзей за чашкой чая!

Один из дней программы “Provocarea verii” был посвящен чаю. Детей заинтересовал рассказ библиотекарей о том, как растет чай, как правильно заваривать чай. Видео “Интересные факты о чае” очень понравилось ребятам. А вот эксперимент “Как поднять в воздух чайный пакетик” просто поразил их. В завершение занятий библиотекари угостили ребят печенками с чаем. Очень хотелось, чтобы дети ушли из библиотеки с хорошим веселым настроением, согретыми нашим чаем и вкусным угощением. Так и произошло. А, начиная со следующего дня, родители стали приносить чай и разные лакомства, благодаря чему уже каждый день после занятий ребята чаевничали, угощая друг друга выпечкой и сладостями. Детям было что обсудить: что им особенно понравилось, что узнали нового и интересного, что они думают по тому или другому вопросу…Да и что может быть замечательнее общения за чашкой чая в кругу друзей?20190813_134526

Именно такие веселые, задорные, шумливые чаепития в кругу друзей за чашкой чая были у нас каждый день!

Веселое познавательное лето!

Этим летом у нас была очень увлекательная программа ”Provocarea verii”. Каждый день библиотекари предлагали детям познакомиться с новой темой, что давало возможность ребятам узнать что-то интересное и новое.20190729_121212

Мы с детьми читали, но даже если дети сначала не хотели, то потом у них появлялся дух соперничества, и они с удовольствием читали. Также ребятам нравилось смотреть познавательные видео. В третьей части мы делали что-то своими руками: рисовали, лепили подделки из пластилина, вместе делали корзины с цветочками из цветной бумаги, аквариум с рыбками, панд, пирамиды и многое другое. Дети были в восторге от экспериментов и фокусов, которые демонстрировали им библиотекари или читатели — подростки.

Особенно детям запомнились паузы, в которых они могли танцевать, играть и отдыхать. А в конце мы устраивали веселые чаепития со сладостями, которые приносили родители.

Мне понравилось проводить эти занятия с детьми, потому что когда ты видишь, как они смотрят на тебя и ждут твой захватывающий рассказ – это удивительно. Также меня умиляло как дети задают вопросы и перебивают друг друга, чтобы самим что сказать и поделиться своим маленьким, но жизненным опытом. В тот момент ты забываешь обо всех трудностях при сборе материала, нахождении подходящего видео и мучительных попытках самой сделать ту или иную поделку.20190806_132943

Для меня смеющиеся глаза и счастливые улыбки детей — самая лучшая награда.

Кристина Бырка, библиотекарь

Библиоканикулы, или Provocarea verii…

Закончился очередной этап программы Provocarea verii. Сегодня подводим итоги. Ребята узнали много нового и интересного для себя о пандах и солнечной системе, о динозаврах и цирке, о воде и велосипеде, а также о правилах безопасности дома. Мы читали, смотрели познавательные видео и мультфильмы, рисовали, работали с цветной бумагой и пластилином. И самое увлекательное – играли, играли, играли..

Кто-то из наших участников уехал к бабушке в деревню, а мы изучали темы о домашних животных, птицах, об опасных ситуациях дома. Эти знания помогут им, городским жителям, адаптироваться в деревенских условиях, тоесть быстро находить выход из сложных ситуаций.

А некоторые ребята, которые посещали нашу библиотеку в июле, съездили на море, и в августе опять пришли к нам в библиотеку. Значит мы не зря старались для наших самых отзывчивых ребятишек. Вот, что написала Полина, участница акробатического шоу   https://www.facebook.com/lesea.ukrainka/videos/326147101598997/

Дизайн без названия, копия, копия

Спешите посетить нашу библиотеку в период с 12 по 25 августа этого года — это последний этап программы Provocarea verii 2019.

Контактный телефон: 022295277.