Перебування Михайла Коцюбинського в Бессарабії

Chișinău 580

Ucrainenii în literatura şi cultura Chişinăului

1

В рамках програми «Кишинівське співтовариство» ми розповідаємо читачам про ті яскраві особистості українських письменників і художників, артистів і музикантів, священиків і педагогів, які, не втрачаючи національної самобутності, вписали свої сторінки в культурну спадщину, проявили почуття подяки і любові до молдавській землі. Їх життя пов’язане з Молдовою, а творчість сприяє зміцненню міжнаціональної толерантності та непорушності перевіреної століттями дружби. Особливо цікаві читачам розповіді про тих видатних діячів, чиї імена носять українські школи та ліцеї міста Кишинева.

17 вересня 2016 року виповнюється 152-а річниця від дня народження українського письменника, громадського діячя, одиного з організаторів Братства тарасівців  Михайла Коцюбинського.

Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв’язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду.

У червні 1892 року Михайло Коцюбинський виїжджає до Молдавії у складі комісії по боротьбі зі шкідником винограду — філоксерою. Зацікавлено вивчає він життя, побут і мову молдаван. Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904). Одним із свідчень того, що Коцюбинський своїми творами молдавсько-кримського циклу виходив за межі локальних проблем, є те, що його повість “Для загального добра” була надрукована в перекладі російською мовою у журналі “Жизнь” (1899, кн. 12).

Ім’я Коцюбинського носить Теоретичний Ліцей імені Михайла Михайловича Коцюбинського. Він створений рішенням уряду РМ в 1992 році на базі середньої школи № 15. Будівлю засновано в 1864 році (архітектор — А.Бернардацці).3

Теоретичний Ліцей «М. Коцюбинський” завжди відповідав найвищим вимогам і запитам. Профіль ліцею гуманітарний, мова навчання — російська. Додатково вивчаються румунська, українська та англійська мови. Бібліотека імені Лесі Українки тісно співпрацює з Теоретичним Ліцеєм «М. Коцюбинський”.

 

 

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

w

Connecting to %s